Згідно із ч.1 ст.107 Кримінально-виконавчого кодексу України, засуджені, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, мають право в порядку, встановленому цим Кодексом і нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України звертатися до адміністрації з проханням внести подання щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання чи щодо заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням.
Приклад вироку, коли військовий був визнаний невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України (Непокора, вчинена в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці) та виправданий у зв`язку з відсутністю у його діях складу кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.468 Кримінального процесуального кодексу України (далі –“КПК України”), у кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод: 1) угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим; 2) угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
В Україні, останнім часом, почастішали випадки, коли у відповідних ситуаціях правоохоронні органи кваліфікують дії певної особи як шахрайство. У зв'язку з цим, постає необхідність у розумінні того, що таке є шахрайство. Свою позицію із даного питання надав Верховний Суд.
В умовах дії воєнного стану в Україні, почастішали звернення до судів у кримінальних провадженнях з клопотанням про скасування арешту майна з метою подальшої передачі на потреби Збройних сил України.
Зняти арешт на майно, яке було вилучене у кримінальному провадженні (наприклад, під час обшуку) та згодом арештоване, можна, звернувшись до суду із клопотанням про скасування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту майна.
У ході спілкування із правоохоронними органами, часто може виникати ситуація, коли Ви незгідні із діями їхніх працівників. Так, зокрема, це можуть дії співробітників поліції.
Під час обшуку, часто виникає ситуація, що у Вас можуть забрати майно.
Вручення повідомлення про підозру є важливим аспектом кримінального провадження.
Згідно із статтею 169 Кримінального процесуального кодексу України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:
Відповідно до ст.168 Цивільного процесуального кодексу України, тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2 цього Кодексу.
Як зазначається у ч.1 ст.366(2) Кримінального кодексу України, умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування,
