Постанова Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №520/8836/18: протиправність податкової перевірки є самостійною підставою для скасування ППР.

Важливою правовою позицією у податкових спорах стала Постанова Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, в якій суд чітко визначив, що протиправність призначення та проведення податкової перевірки є самостійною підставою для визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами такої перевірки.

Право платника податків оскаржувати порушення процедури перевірки 

Згідно з Постановою Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, платник податків під час оскарження податкового повідомлення-рішення не обмежується лише питанням обґрунтованості донарахувань податків. Він має законне право посилатися на порушення контролюючим органом вимог Податкового кодексу України щодо призначення, повідомлення та порядку проведення перевірки.

Суд встановив, що при наявності таких порушень суди повинні оцінювати їх у першу чергу, і лише за їх відсутності переходити до аналізу питань суті податкового спору.

Обов’язкові умови для законності документальної позапланової перевірки 

В Постанові Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18 визначено, що право контролюючого органу на проведення документальної позапланової перевірки виникає лише за сукупності двох обов’язкових умов:

• наявності правової підстави для перевірки, передбаченої Податковим кодексом України;
• дотримання встановленої законом формальної процедури, зокрема належного та своєчасного вручення платнику податків наказу про перевірку та направлення на її проведення.

У цій Постанові Верховного Суду встановлено, що платник податків подав пояснення на обов’язковий запит контролюючого органу у встановлений строк, а орган не довів, що ці пояснення не усували сумнівів щодо можливих порушень. Отже відсутня обґрунтована підстава для призначення перевірки.

Порушення виду та місця проведення перевірки 

У Постанові Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18 також зазначено, що документальна позапланова виїзна перевірка має проводитися за місцезнаходженням платника податків. У разі ж, якщо перевірка фактично проводиться в приміщенні контролюючого органу, такий захід є невиїзною перевіркою, що суперечить формі перевірки, визначеній наказом.

Така розбіжність між фактичним характером перевірки та її формальним оформленням є суттєвим порушенням, яке само по собі зумовлює протиправність перевірки.

Наслідки незаконної перевірки для податкового повідомлення-рішення

За висновком Постанови Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, незаконна перевірка не може мати правових наслідків для платника податків.

Складений з порушенням вимог Податкового кодексу акт перевірки визнається недопустимим доказом у податковому спорі. Відповідно, податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі такого акту, не може вважатися правомірним та підлягає скасуванню, незалежно від розміру донарахованих податків.

Суд дійшов висновку, що за таких обставин немає необхідності перевіряти відповідність платника податкового законодавства щодо реєстрації як платника ПДВ, оскільки саме протиправність перевірки виключає правові наслідки її результатів.

Детальніше з текстом постанови КАС ВС у складі колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18 можна ознайомитися за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/92457879 

Висновки

Постанова Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18 підтверджує, що дотримання контролюючим органом процедури призначення та проведення податкової перевірки є обов’язковою умовою законності її результатів. Платник податків має право оскаржувати податкове повідомлення-рішення, посилаючись насамперед на процедурні порушення, і суди зобов’язані надавати таким доводам пріоритетну правову оцінку. Протиправність перевірки виключає правові наслідки її результатів, робить акт перевірки недопустимим доказом та зумовлює скасування податкового повідомлення-рішення незалежно від аналізу суті податкових донарахувань. Ця правова позиція Верховного Суду посилює процесуальні гарантії захисту платників податків і формує сталу практику, за якою перевищення або недотримання повноважень контролюючим органом не може бути легалізоване результатами перевірки.