Правова позиція Великої Палати Верховного Суду щодо реальності господарських операцій при наявності вироку за фіктивне підприємництво у справі №160/3364/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19 сформувала принциповий підхід до оцінки реальності господарських операцій у податкових спорах за участю суб’єктів господарювання з ознаками фіктивності. Суд наголосив, що сам по собі статус підприємства або наявність вироку щодо його посадових осіб не є безумовною підставою для визнання господарських операцій нереальними (постанова ВП ВС від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19).

Правосуб’єктність підприємства з ознаками фіктивності

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що навіть підприємство, створене з порушеннями або з неправомірною метою, не втрачає статусу суб’єкта права до моменту його ліквідації у встановленому законом порядку. Наявність ознак фіктивності не виключає можливості фактичного здійснення таким підприємством господарської діяльності та участі у реальних операціях (постанова ВП ВС від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19).

Таким чином, суд підкреслив, що дефекти створення юридичної особи або протиправні дії її посадових осіб не можуть автоматично нівелювати правові наслідки всіх укладених нею договорів (постанова ВП ВС від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19).

Вплив вироку за фіктивне підприємництво на податкові правовідносини 

У постанові, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вирок суду у кримінальному провадженні щодо фіктивного підприємництва стосується конкретних осіб та їхніх дій і не встановлює автоматично нереальність усіх господарських операцій, здійснених таким підприємством. Податкові наслідки для платника податків повинні оцінюватися самостійно в межах адміністративного судочинства (постанова ВП ВС від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19).

Суд також звернув увагу, що вирок або ухвала у кримінальній справі не створюють обов’язкової преюдиції для адміністративного суду щодо фактичного виконання господарських операцій між платником податків та його контрагентом (постанова ВП ВС від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19).

Оцінка доказів та реальний рух активів 

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що реальність господарських операцій має встановлюватися на підставі всебічної оцінки доказів, зокрема первинних документів, руху активів, виконання робіт або надання послуг. Сам факт формального документального оформлення не є достатнім, однак і сам по собі статус контрагента не може бути визначальним (постанова ВП ВС від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19).

Адміністративний суд зобов’язаний досліджувати, чи мали місце реальні економічні наслідки операцій, а не обмежуватися лише посиланням на інформацію про фіктивність контрагента (постанова ВП ВС від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19).

Значення правової позиції для платників податків 

Постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 160/3364/19 має суттєве практичне значення, оскільки встановлює баланс між інтересами держави та платників податків. Суд фактично закріпив підхід, за яким податкові органи повинні доводити саме відсутність реального характеру операцій, а не обмежуватися посиланням на вироки або кримінальні провадження щодо контрагентів (постанова ВП ВС від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19).

Ця позиція сприяє правовій визначеності та унеможливлює автоматичне покладення негативних податкових наслідків на добросовісного платника податків (постанова ВП ВС від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19).

Детальніше з текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19 можна ознайомитися за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/105852864 

Висновки

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19 дійшла висновку, що наявність вироку за фіктивне підприємництво не є безумовною підставою для визнання господарських операцій нереальними, а оцінка таких операцій має здійснюватися з урахуванням усіх доказів та реальних економічних наслідків.