Строки судового оскарження податкових повідомлень-рішень: правова позиція Великої Палати Верховного Суду

16 липня 2025 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 500/2276/24, яка має визначальне значення для формування єдиної судової практики щодо строків звернення до адміністративного суду у податкових спорах. Суд остаточно розмежував загальні та спеціальні норми, а також надав відповідь на питання про наявність чи відсутність колізії між Податковим кодексом України (ПК України) та Кодексом адміністративного судочинства України (КАС України).

Правова природа спору та суть позиції платника податків

Обставини справи

Фізична особа – підприємець оскаржувала податкові повідомлення-рішення, якими їй було нараховано значні суми податкових зобов’язань з ПДВ, ПДФО, військового збору та штрафних санкцій. Перед зверненням до суду платник скористався процедурою адміністративного оскарження, яка завершилася отриманням рішення ДПС України 19 січня 2024 року.

Однак позов до суду було подано лише 16 квітня 2024 року.

Аргументація позивачки

Позивачка наполягала, що:

строки звернення до суду повинні визначатися частиною четвертою статті 122 КАС України (три місяці);
між нормами КАС України та ПК України існує колізія;
така колізія має тлумачитися на користь платника податків відповідно до пункту 56.21 статті 56 ПК України;
застосування коротшого строку порушує право на доступ до правосуддя.

Співвідношення норм КАС України та ПК України: загальна і спеціальна норми

Яка норма є загальною, а яка – спеціальною

Велика Палата Верховного Суду чітко визначила:

частина четверта статті 122 КАС України – загальна норма, яка застосовується до більшості публічно-правових спорів;
пункт 56.19 статті 56 ПК України – спеціальна норма, яка регулює виключно спори щодо: оскарження податкових повідомлень-рішень; інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов’язань; за умови попереднього адміністративного оскарження.

Відсутність колізії між нормами

Суд наголосив:
у даному випадку не існує правової колізії, а має місце класичне співвідношення lex specialis derogat generali.

Спеціальна норма не суперечить загальній, а уточнює та доповнює її, встановлюючи особливий строк для окремої категорії справ.

Строки звернення до суду у податкових спорах: узагальнена позиція суду

Класифікація строків, сформульована Великою Палатою

Велика Палата систематизувала строки звернення до суду наступним чином:

1. Без адміністративного оскарження

6 місяців
частина друга статті 122 КАС України.

2. Адміністративне оскарження без нарахування грошових зобов’язань

(блокування ПН, ризиковість, відмова в реєстрації тощо)

3 місяці
частина четверта статті 122 КАС України.

3. Адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення

(нарахування грошового зобов’язання)

1 місяць
пункт 56.19 статті 56 ПК України.

Строк давності 1095 днів і процесуальний строк: принципова різниця

Відступ від попереднього висновку Великої Палати

Суд відступив від окремого висновку, сформульованого раніше, і прямо зазначив:

1095 днів, встановлені статтею 102 ПК України, не є процесуальним строком звернення до суду;
це строк давності, який визначає період існування матеріального права, але не замінює процесуальних строків, установлених КАС України та ПК України.

Практичне значення цього висновку

Платник податків може мати матеріальне право на оскарження, але:

якщо пропущено процесуальний строк,
і відсутні поважні причини,
суд має законні підстави залишити позов без розгляду.

Причини пропуску строку: чому «колізія» не є поважною

Оцінка доводів платника податків

Велика Палата підкреслила:

усталена судова практика щодо місячного строку існує з 2020 року;
суб’єктивне тлумачення норм платником податків не є об’єктивною та непереборною перешкодою;
посилання на «колізію» не підтверджує поважності причин пропуску строку.

Принцип правової визначеності

Суд наголосив, що строки звернення до суду:

забезпечують стабільність правовідносин;
захищають державу та інших осіб від необмеженого оскарження;
не порушують право на доступ до правосуддя, якщо є чіткими та передбачуваними.

Висновки та практичні рекомендації

Ключові правові висновки

Після адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення (ППР) діє строк 1 місяць.
Пункт 56.19 ПК України має пріоритет над статтею 122 КАС України.
Строк давності не дорівнює строку звернення до суду.
«Колізія норм» не є автоматично поважною причиною для поновлення строку.

Детальніше у постанові за наступним посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/128993275

Поради