06 березня 2019 року Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі №2а-25767/10/0570, якою залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо відстрочення виконання судового рішення про стягнення податкового боргу.

Справа стосувалася спору між Головним управлінням ДФС у Донецькій області та Державним підприємством «Дзержинськвугілля» щодо стягнення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі понад 19 млн грн.

Суть податкового спору

Рішення суду першої інстанції

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року позов податкового органу було задоволено. Суд визнав податковий борг узгодженим та таким, що не був сплачений у встановлені строки, і постановив стягнути його з державного підприємства. Одночасно суд розстрочив виконання рішення на 120 місяців із визначенням детального графіка платежів.

Звернення про відстрочення виконання рішення

У 2017 році ДП «Дзержинськвугілля» звернулося до суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення в частині сплати податкового боргу, посилаючись на виключні обставини, зокрема:

• здійснення діяльності в зоні проведення антитерористичної операції;

• зупинення виробництва через бойові дії;

• оголошення простою підприємства;

• відсутність коштів на рахунках;

• наявність сертифіката Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення, та відстрочили його виконання до 31 грудня 2017 року.

Правова позиція Верховного Суду

Межі застосування КАС України та Податкового кодексу України

Розглядаючи касаційну скаргу податкового органу, Верховний Суд звернув увагу на принципову різницю між:

• відстроченням (розстроченням) податкового боргу, яке регулюється статтею 100 Податкового кодексу України та здійснюється контролюючими органами;

• відстроченням (розстроченням) виконання судового рішення, яке регулюється статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та належить до процесуальних повноважень суду.

Суд наголосив, що ці правові інститути не можуть ототожнюватися, оскільки мають різну правову природу, різних суб’єктів застосування та різне нормативне регулювання.

Критерії для відстрочення виконання судового рішення

Верховний Суд підтвердив, що стаття 263 КАС України не містить вичерпного переліку підстав для відстрочення виконання судового рішення. Суд у кожному конкретному випадку має оцінювати:

• фінансовий стан сторін;

• наявність об’єктивних та непереборних обставин;

• надзвичайні події (зокрема воєнні дії);

• ризик неплатоспроможності боржника;

• баланс інтересів держави та платника податків.

У цій справі такі обставини були належним чином підтверджені доказами та не спростовані контролюючим органом.

Висновки та практичне значення постанови

Верховний Суд залишив касаційну скаргу податкового органу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій — без змін. Суд підкреслив, що відстрочення виконання судового рішення:

• не скасовує податковий борг;

• не звільняє платника податків від обов’язку його сплати;

• не позбавляє державу права на примусове виконання рішення в майбутньому.

Ця постанова має важливе значення для судової практики, оскільки чітко розмежовує механізми податкового адміністрування та процесуальні повноваження суду, а також підтверджує можливість врахування наслідків воєнних дій як виключних обставин при вирішенні питань виконання судових рішень.  Детальніше за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/80317430