Перевірки контрольованих операцій у сфері трансфертного ціноутворення дедалі частіше стають предметом судових спорів. Ключовим питанням у таких справах є якість, надійність та допустимість джерел інформації, які використовує контролюючий орган для доведення невідповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки».

Показовою є постанова Верховного Суду від 08 травня 2025 року у справі № 420/22108/21, в якій Суд сформулював важливі правові підходи щодо вимог до джерел інформації під час податкових перевірок з трансфертного ціноутворення.

Принцип «витягнутої руки» та роль джерел інформації

Що вимагає стаття 39 ПК України

Відповідно до статті 39 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний визначати показники контрольованих операцій так, ніби вони здійснювались між незалежними особами у співставних умовах.

Для цього використовуються методи трансфертного ціноутворення, а їх застосування неможливе без достовірних джерел інформації, які дозволяють:

• оцінити співставність операцій;

• здійснити функціональний аналіз (функції, ризики, активи);

• побудувати коректний діапазон цін або рентабельності.

При цьому сам факт використання “зовнішніх” джерел не є автоматично допустимим — вони мають відповідати критеріям надійності та релевантності.

Позиція Верховного Суду: які джерела є неприпустимими

Загальні ринкові дослідження ≠ зіставні операції

У справі ТОВ «ТІС-Міндобрива» податковий орган відмовився від використання внутрішніх зіставних операцій платника та побудував діапазон цін на підставі загальних маркетингових і аналітичних досліджень (дослідження ринку перевалки, публікації, огляди консалтингових компаній).

Верховний Суд прямо вказав:

• ринкові огляди не містять інформації про конкретні господарські операції;

• вони не дозволяють перевірити умови договорів, обсяги, строки, ризики, структуру витрат;

• такі джерела не забезпечують достатній рівень співставності, як того вимагає ст. 39 ПК України.

Отже, аналітичні звіти та дослідження не можуть автоматично замінювати дані про реальні неконтрольовані операції.

Обов’язок податкового органу при заміні джерел інформації

Недостатньо «не погодитися» з платником

Окремо Верховний Суд наголосив: якщо контролюючий орган відхиляє метод або джерела інформації, використані платником, він зобов’язаний:

• обґрунтувати, чому обраний платником метод не є найбільш доцільним;

• довести, що альтернативні джерела забезпечують вищий рівень співставності;

• пояснити, яким чином з використаних джерел отримано дані для побудови діапазону цін.

У цій справі податковий орган не довів, що зовнішні дослідження дають кращу порівнянність, ніж внутрішні операції самого платника податків.

Помилки податкового органу при побудові діапазону цін

Формальний підхід до співставності

Суди всіх інстанцій звернули увагу на типові порушення з боку податкового органу:

• формальний відбір «співставних» підприємств без глибокого функціонального аналізу;

• ігнорування істотних відмінностей у масштабі діяльності, активах, обсягах перевалки;

• використання усереднених ставок без зв’язку з реальними умовами договорів;

• помилки у розрахунку квартилів та медіани діапазону цін.

Такі недоліки свідчать про ненадійність джерел інформації та результатів аналізу.

Практичні висновки для платників податків

Як захищатися під час перевірок трансфертного ціноутворення

З урахуванням позиції Верховного Суду, платникам податків доцільно:

• робити акцент на внутрішніх зіставних операціях, якщо вони існують;

• детально описувати функціональний аналіз у документації з трансфертного ціноутворення;

• фіксувати відсутність доступу до реальних зовнішніх контрактних цін;

• оскаржувати використання податковими органами узагальнених ринкових досліджень;

• вимагати доведення більшої надійності альтернативних джерел інформації.

Висновок

Постанова Верховного Суду у справі № 420/22108/21 підтверджує: джерела інформації при перевірці контрольованих операцій мають вирішальне значення. Загальні ринкові огляди, аналітичні звіти та публікації не можуть підміняти аналіз реальних співставних операцій.

Для платників податків ця справа є важливим орієнтиром у спорах щодо трансфертного ціноутворення та принципу «витягнутої руки».

Детальніше у Постанові Верховного Суду від 8 травня 2025 року у справі № 420/22108/21 за наступним посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/127444091