Дізнайтеся про строки притягнення до адміністративної відповідальності: терміни розгляду справ, строки давності штрафів та правила їх перевірки за КУпАП.

Який термін притягнення до адміністративної відповідальності? та Скільки часу дійсне адміністративне правопорушення?

Питання «який термін притягнення до адміністративної відповідальності» є одним із найважливіших у справах про адміністративне правопорушення, адже після спливу встановлених законом строків особу, як правило, вже не можна притягнути до відповідальності. Строки притягнення до адміністративної відповідальності визначені ст. 38 КУпАП і залежать від виду правопорушення, органу, який розглядає справу, та інших обставин. Якщо ж ці строки закінчилися, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі ст. 247 КУпАП, що підтверджується як законом, так і судовою практикою.

Відповідно до ст.38 Кодексу про адміністративні правопорушення (далі – «КУпАП»), адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев’ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня вчинення відповідного правопорушення.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 204-1 і 204-2 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня їх виявлення, але не пізніше року з дня їх вчинення, а у разі вчинення таких правопорушень іноземцями або особами без громадянства, стосовно яких у встановленому законом порядку прийнято рішення про примусове повернення чи примусове видворення з України, - протягом часу, необхідного для їх виїзду з України, але не пізніше строку, визначеного законом для виїзду цих осіб з України чи забезпечення їх примусового видворення з України.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених частинами третьою - шостою статті 164-14 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених частинами першою - четвертою статті 188-19 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених частинами дванадцятою і тринадцятою статті 212-3 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Пункт 7 частини 1 ст.247 КУпАП передбачає, Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

До прикладу, можна навести постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29 квітня 2026 року у справі № 346/6615/25.

За обставинами справи, 07.12.2025 р., близько 01:12 год в м. Коломия, вул. Карпатська ОСОБА_1, вчинила злісну непокору законному розпорядженню поліцейських при виокнанні ними службових обов`язків в охороні громадського порядку, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст.185 КУпАП. В судове засідання ОСОБА_1 , не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Попередньо захисник Бежук С.М., подав до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку передбаченого статтею 38 КУпАП. В судовому засіданні захисник Бежук С.М., клопотання про закриття провадження у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку підтримав Суд, заслухавши доводи захисника, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку. Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті. Відповідно до п.7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. З матеріалів справи вбачається, що в діях ОСОБА_1 , наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП. Враховуючи те, що правопорушення вчинено 07.12.2025 року, суд вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв"язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихст. 38 КУпАП.

Як наслідок, суд постановив, провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.7 ст. 247 КУпАП, в зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Детальніше постанова за наступним посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/136132434

Скільки розглядається справа про адміністративне правопорушення?

Питання «скільки розглядається справа про адміністративне правопорушення» залежить від виду правопорушення та вимог КУпАП. За загальним правилом строк розгляду справи про адміністративне правопорушення становить 15 днів, однак для окремих категорій справ закон передбачає скорочені строки — від 1 до 7 днів або навіть невідкладний розгляд. Водночас на практиці дотримання цих строків можливе лише за умови належного оформлення матеріалів і повідомлення особи, яка притягається до відповідальності. Якщо ці вимоги порушені, суд може повернути протокол про адміністративне правопорушення для належного оформлення, однак це не означає автоматичного закриття справи, оскільки після усунення недоліків уповноважений орган має право повторно звернутися до суду з тим самим протоколом, якщо на цей момент не сплив строк притягнення до адміністративної відповідальності, встановлений ст. 38 КУпАП.

Згідно із ст.277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 42-2, частиною першою статті 44, статтями 44-1, 106-1, 106-2, 162, 172-10 - 172-20, 173, 173-1, частинами другою і третьою статті 173-8, статтями 178, 185, частиною першою статті 185-3, статтями 185-7, 185-10, 188-22, 203 - 206-1, розглядаються протягом доби, статтями 146, 160, 173-2, 185-1, 212-7 - 212-20 - у триденний строк, статтями 46-1, 166-9, 176 і 188-34 - у п’ятиденний строк, статтями 101-103 цього Кодексу - у семиденний строк. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), розглядаються уповноваженою особою невідкладно після виявлення правопорушення та отримання відомостей про суб’єкта цього правопорушення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, розглядаються уповноваженою посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов’язаними чи резервiстами, якi перебувають у запасi Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов’язаними Служби зовнішньої розвідки України) у триденний строк після надходження відповідної заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Законами України може бути передбачено й інші строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Строк розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з’явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).

За загальним правилом справа про адміністративне правопорушення повинна бути розглянута протягом 15 днів з моменту, коли уповноважений орган або суд отримав протокол та інші матеріали справи. Водночас для окремих категорій правопорушень закон встановлює скорочені строки розгляду — від 1 до 7 днів, а в деяких випадках, наприклад при автоматичній фото- чи відеофіксації порушень правил дорожнього руху, справа розглядається невідкладно. Крім того, для окремих категорій справ законом можуть бути передбачені інші строки, а у справах, пов'язаних із корупцією, перебіг строку може бути зупинений за наявності визначених законом підстав.

До прикладу, можна навести постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 10 вересня 2024 року у справі № 741/1895/24.

За обставинами справи, 09 вересня 2024 року до Носівського районного суду Чернігівської області надійшли матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, відносно ОСОБА_1 .

Суд зазначив, Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.277КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у пятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи; Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 42-2, частиною першою статті 44, статтями 44-1, 106-1, 106-2, 162, 172-10-172-20, 173, 173-1, 173-2, 178, 185, частиною першою статті 185-3, статтями 185-7, 185-10, 188-22, 203-206-1, розглядаються протягом доби.

Таким чином, законодавець визначив скорочений строк розгляду справ за вчинення правопорушень, передбачених ст. 173 КУпАП.

Частиною 2 статті 268 КУпАП встановлено, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обовязковою.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 278 КУпАПорган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (проінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

З матеріалів наданих на розгляд, зокрема, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 264514 від 29 серпня 2024 року не вбачається повідомлення особі, яка притягається до відповідальності про розгляд її справи.

Явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не була забезпечена, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості розглянути справу у встановлений законом строк та у відповідності до вимог діючого законодавства.

З урахуванням вищенаведеного суддя позбавлений можливості прийняти законне та обґрунтоване рішення у справі, що обумовлює повернення матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, відносно ОСОБА_1 до ВП № 4 (м. Носівка) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області для належного оформлення.

Як наслідок, суд постановив, протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, серії ВАД №264514 від 29 серпня 2024 року, відносно ОСОБА_1 з доданими до нього матеріалами повернути ВП № 4 (м. Носівка) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області для належного оформлення.

Детальніше в постанові за наступним посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/121532604

Скільки висить адміністративне правопорушення?

Поширене запитання «скільки висить адміністративне правопорушення» не має однозначної відповіді, оскільки закон не використовує такого терміна. Якщо ж мова йде про те, скільки часу може виконуватися постанова про адміністративне стягнення, то ст. 303 КУпАП встановлює, що така постанова не підлягає виконанню, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, за винятком випадків, коли перебіг цього строку зупиняється через оскарження постанови або надання відстрочки її виконання. Такий підхід також узгоджується з правовою позицією Конституційного Суду України, який наголошував, що строки виконання постанов про накладення адміністративних стягнень є складовою принципу правової визначеності та гарантією того, що особа не перебуватиме у стані невизначеності необмежений час.

Відповідно до ст.303 КУпАП, не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки. Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.

До прикладу, можна навести постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 28 липня 2026 р. у справі № 681/1109/20.

За обставинами справи, начальник ВПД №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Люлько М.М. звернувся до суду з поданням про звільнення від відбування адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту, у зв`язку із закінченням строків давності виконання постанови суду у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Обґрунтовуючи подання посилається на те, що відповідно до постанови Полонського районного суду Хмельницької області справа № 681/1109/20 від 27.08.2020 на ОСОБА_1 було накладено стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 5 діб. Постанова набрала законної сили після чого була звернута судом до виконання. Виконати зазначену постанову співробітниками ВПД №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області не є можливим у зв`язку з тим, що вказаний громадянин відбуває покарання у виді позбавлення волі в державній установі «Шепетівська виправна колонія (№ 98)» за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 01.12.2022, а строк відбування покарання закінчується 27.06.2027. Просить суд звільнити від відбування адміністративного стягнення у вигляді 5 діб адміністративного арешту у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення.

Суд зазначив, що постановою Полонського районного суду Хмельницької області від 27.08.2020 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 5 діб.

Постанова набрала законної сили, після чого звернута судом до виконання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 300 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України. Орган Національної поліції забезпечує виконання постанови про адміністративний арешт у порядку, встановленому законами України.

Відповідно до ст. 305 КУпАП контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.

Як встановлено зі змісту ст.ст. 38 ч.2, 39 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті; якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.

Відповідно до ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Разом з тим, КУпАП не містить посилання про застосування строків давності судового рішення про адміністративну відповідальність.

Суд вважає, що безстроковість виконання постанов про накладення адміністративного стягнення суперечить принципу правової визначеності, що є складовою принципу верховенства права і широко застосовується Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ) при оцінці порушень державами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як відомо, ЄСПЛ за певних умов поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Прикладом такого застосування може слугувати справа «Лучанінова проти України», в якій ЄСПЛ за скаргою заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку, розцінив це правопорушення як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке було порушено, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням».

Щодо вказаної безстроковості виконання постанов по справі про адміністративне правопорушення зазначено і в рішенні Конституційного Суду України від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010, згідно з яким КСУ тлумачить принцип правової визначеності таким чином, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями.

Крім того, необмежений строк виконання своєчасно надісланої постанови про накладення адміністративного стягнення суперечить принципу 4 Рекомендації № R (91) 1 Комітету міністрів Ради Європи державам - членам стосовно адміністративних санкцій. Зокрема, якщо адміністративний орган влади розпочав адміністративне провадження із застосування санкції, він зобов`язаний діяти залежно від обставин справи з розумною швидкістю.

Конституційний Суд України у пунктах 3.4 і 3.6 свого рішення від 11 жовтня 2011 року (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З огляду на законодавство України та правові позиції ЄСПЛ, які за певних умов поширюють стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, враховуючи принцип правової визначеності, який є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права (стаття 3 Основного Закону) та який знайшов своє закріплення у судовій практиці КСУ, ВСУ, ВС і прецедентних рішеннях ЄСПЛ, суд приходить до переконання, що зазначена справа про адміністративне правопорушення, для цілей статті 6 Конвенції, належить до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на цю категорію справ поширюється гарантії статті 6 Конвенції, що у свою чергу надає можливість застосувати аналогію закону при розгляді даної заяви щодо визнання такою, що не підлягає виконанню постанови про накладення адміністративного стягнення, тобто застосувати у межах своєї компетенції до КУпАП іншої норми закону, зокрема КК, яка регламентує подібні відносини, заповнивши тим самим прогалину у законодавстві України про адміністративні правопорушення, що є невідємним правом (правом на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції), та важливим елементом законного і справедливого правосуддя, оскільки мова не йде про норми, які встановлюють виключення або спеціальне правове регулювання.

Такою нормою у Кримінальному кодексі України є стаття 80, яка міститься у розділі ХІІ «Звільнення від покарання та його відбування» і регламентує звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Згідно з пунктом 1 частини першої цієї статті особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано у строк 2 роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Враховуючи наведене, давність виконання постанови судді про накладення стягнення у виді адміністративного арешту в адміністративному праві не може тривати довше, ніж давність виконання обвинувального вироку суду у кримінальній справі, у якій особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано: 2 роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі (яким і є арешт згідно з пунктами 8 і 9 статей 51, 60 КК України; пунктом 7 частини першої статей 24, 32 КУпАП).

Постанова у справі про адміністративне правопорушення прийнята в межах компетенції Полонського районного суду Хмельницької області та своєчасно надіслана на виконання до Шепетівського РУП ГУНП Хмельницької області, відстрочка виконання постанови не застосовувалась.

На даний час постанова Полонського районного суду Хмельницької області від 27.08.2020 у справі № 681/1109/20 не виконана. При цьому вищевказана постанова не може знаходитися на виконанні безстроково, а тому строк для її виконання з об`єктивних причин закінчився.

Суд вважає необхідним в даній справі застосувати аналогію закону, а саме норми п.1 ч.1 ст.80 КК України, відповідно до якої особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки, зокрема, два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту у зв`язку із закінченням строку давності його виконання обґрунтоване та підлягає задоволенню.

Як наслідок, суд ухвалив, подання начальника відділу поліцейської діяльності №1 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області полковника поліції Люлька Миколи Миколайовича про звільнення від відбування адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту у зв`язку із закінченням строків давності виконання постанови суду задовольнити. Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту строком на 5 (п`ять) діб, накладеного на нього постановою Полонського районного суду Хмельницької області від 27.08.2020 у справі № 681/1109/20.

Детальніше у постанові за наступним посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/138528267

Коли протокол про адміністративне правопорушення не складається?

Перед тим як розглянути конкретні випадки, варто розуміти, що протокол про адміністративне правопорушення складається не завжди. У низці ситуацій КУпАП дозволяє уповноваженим органам одразу винести постанову про адміністративне правопорушення без оформлення протоколу, що значно спрощує процедуру притягнення до відповідальності. Найчастіше це стосується порушень правил дорожнього руху, зафіксованих автоматично або на місці, окремих адміністративних правопорушень, а також деяких порушень у сфері військового обліку та цивільного захисту. Водночас у більшості випадків, якщо особа не погоджується з фактом правопорушення або оспорює адміністративний штраф, уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення, що забезпечує право особи на повноцінний розгляд справи та можливість ефективного захисту своїх прав.

Згідно із ст.258 КУпАП, протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених у частині третій статті 238), частиною третьою статті 109, статтею 110, частинами першою, другою і третьою статті 114, статтею 115, частинами першою, другою статті 116-1, частинами першою, другою і третьою статті 116-3, статтями 119, 134, 135, частинами першою, другою, третьою і п’ятою статті 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), а також статтями 202-203-1, 204-2, 204-4 (у випадках виявлення цих правопорушень у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України чи контрольних пунктах в’їзду-виїзду) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, передбачених статтями 77-1, 120, 175, 175-2, 175-3, 188-8 цього Кодексу.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою - третьою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті, що зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу.

Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов’язаними Служби зовнішньої розвідки України), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.

У випадках, передбачених частинами шостою і сьомою цієї статті, уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Положення цієї частини не застосовуються у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), а також правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, правопорушення, передбаченого статтею 132-2 цього Кодексу, та/або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом п’ятнадцяти днів з дня винесення такої постанови, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 279-1 цього Кодексу.

Ця стаття визначає випадки, коли уповноважені органи (поліція, ТЦК, ДСНС тощо) мають право одразу виписати штраф або попередження (постанову) без проміжного етапу — складання протоколу. Зазвичай протокол — це лише фіксація ймовірного порушення, після якої справу розглядають окремо, і лише потім ухвалюють рішення. Проте в багатьох повсякденних ситуаціях процедуру максимально спрощено: Поліція та правила дорожнього руху: Якщо штраф виписує патрульний на місці, порушення зафіксувала камера в автоматичному режимі або муніципальний інспектор сфотографував неправильне паркування — протокол не потрібен, вам одразу видають або надсилають постанову про штраф. Військовий облік (ТЦК, СБУ, СЗР): Під час дії особливого періоду постанова про штраф за порушення військового обліку може виноситися без складання протоколу, якщо людина була належно повідомлена про виклик, але не з'явилася без поважних причин, або якщо вона сама подала заяву про визнання провини та згоду на розгляд справи за її відсутності. Дрібні правопорушення та пожежна безпека: У разі незначних порушень (наприклад, правил пожежної безпеки, цивільного захисту або екологічних норм) штраф або попередження також оформлюються одразу на місці, якщо людина не заперечує свою провину. Головне правило: Якщо у звичайних ситуаціях (крім автоматичної фото/відеофіксації порушень ПДР та випадків із військовим обліком за заявою чи непоявленням) ви не згодні з порушенням або розміром штрафу, посадова особа зобов'язана скласти протокол, щоб ви могли оскаржити її дії у встановленому порядку.

Як дізнатися чи є в мене адміністративний штраф?

Перед тим як сплачувати штраф або готуватися до його оскарження, насамперед варто з'ясувати, чи дійсно щодо вас винесено постанову про адміністративне правопорушення. Перевірити наявність адміністративного штрафу сьогодні можна як онлайн через державні електронні сервіси, так і шляхом звернення до органу, який розглядав справу. Своєчасна перевірка допоможе уникнути примусового стягнення штрафу, відкриття виконавчого провадження, додаткових витрат та не пропустити строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, якщо ви вважаєте її незаконною.

Найпростіше перевірити, чи є у вас адміністративний штраф, можна кількома способами залежно від того, який орган його наклав.

Електронний кабінет водія (https://e-driver.mvs.gov.ua/login) — якщо штраф стосується порушення правил дорожнього руху, його можна перевірити за посвідченням водія, номером транспортного засобу або серією і номером постанови.

Сервіс перевірки адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі (https://bdr.mvs.gov.ua/) — якщо штраф стосується порушення правил дорожнього руху, його можна перевірити за посвідченням водія, номером транспортного засобу або серією і номером постанови.

Застосунок «Дія» — у багатьох випадках у розділі документів або сервісів відображаються неоплачені штрафи за порушення ПДР та надається можливість їх сплатити.

Єдиний реєстр боржників (https://erb.minjust.gov.ua/) — якщо штраф не був сплачений добровільно та щодо нього відкрито виконавче провадження, інформацію можна перевірити в цьому реєстрі. Наявність запису означає, що штраф уже перебуває на примусовому виконанні.

Автоматизована система виконавчого провадження (https://asvpweb.minjust.gov.ua/) — дозволяє перевірити, чи відкрито щодо вас виконавче провадження у зв'язку з несплатою адміністративного штрафу.

Звернення до органу, який розглядав справу — якщо ви знаєте, який орган (суд, Національна поліція, ТЦК та СП, митний орган, ДСНС чи інший) розглядав справу, ви можете подати письмовий запит або звернутися особисто для отримання інформації про винесену постанову.

Реєстр судових справ (https://court.gov.ua/fair/) — якщо справа розглядалася судом, за своїми даними можна знайти судове рішення та перевірити, чи було вас притягнуто до адміністративної відповідальності.

Варто пам'ятати, що не кожен адміністративний штраф одразу відображається в електронних сервісах. Якщо постанову винесено нещодавно або вона ще не передана на примусове виконання, інформація може бути доступною лише в органі, який її виніс. Якщо ж ви не отримували постанову, але підозрюєте, що штраф уже існує, рекомендується перевірити інформацію одразу кількома способами, щоб своечасно дізнатися про його наявність та за потреби оскаржити постанову або сплатити адміністративний штраф у встановлений законом строк.

Висновок

Законодавство України чітко визначає строки притягнення до адміністративної відповідальності, встановлюючи терміни розгляду справи та строки давності, порушення яких гарантує закриття провадження й звільнення особи від накладення адміністративного стягнення. За загальним правилом стягнення накладається протягом 2–3 місяців, однак за окремими статтями — як-от адміністративне правопорушення за керування у сп'янінні чи порушення військового обліку — строк давності становить до одного року. Уповноважений орган зобов'язаний розглянути протокол про адміністративне правопорушення у визначені законом терміни, після чого виноситься постанова про адміністративне правопорушення, що передбачає адміністративний штраф чи інше стягнення. Якщо ж винесене рішення не було передано на примусове виконання протягом трьох місяців, воно втрачає чинність. Водночас, перевірити наявні штрафи громадян у будь-який момент дозволяють відповідні електронні реєстри.