Збільшення звернень до Офісу омбудсмана та адміністративних судів є тривожним сигналом – голова КАС ВС Михайло Смокович

Про це йшлося на круглому столі «Особливості вирішення спорів з питань здійснення парламентського контролю Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини», організованому 5 листопада 2021 року в онлайн-режимі спільно Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду та Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини.

Вітаючи учасників круглого столу, голова КАС ВС Михайло Смокович наголосив на важливості проведення таких заходів з Офісом омбудсмана, центральними та регіональними органами державної влади задля своєчасного виявлення проблемних питань, адже саме адміністративні суди здійснюють судовий контроль у сфері публічно-правових відносин.

Він навів деякі статистичні дані. На сьогодні в КАС ВС працює 48 суддів, у провадженні суду перебуває 14 тис. справ. Цього року КАС ВС отримав на розгляд близько 39 тис. касаційних скарг. Попри величезне навантаження на кожного суддю та апарат суду Михайло Смокович запевнив, що КАС ВС свої завдання виконує. «Уся система адміністративних судів докладає необхідних зусиль для покрашення ситуації в контексті спорів з питань здійснення парламентського контролю Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини», – зауважив модератор.

Також він розповів, що в суді ретельно вивчили питання стосовно неоднорідної судової практики та причин різного застосування законодавства під час розгляду справ, які стосуються роботи омбудсмана та структурних підрозділів Офісу. «Слід зробити з цього висновки, щоб і ви, і ми однаково розуміли законодавство задля уникнення будь-яких непорозумінь у майбутньому. Ми забезпечимо належний судовий розгляд таких справ та допоможемо захищати права людини. Також варто продовжити практику проведення спільних заходів для формування єдиного розуміння проблемних питань та шляхів виходу з них», – переконаний Михайло Смокович.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова засвідчила, що кількість звернень невдоволених громадян зростає, та проілюструвала проблематику цифрами: за 10 місяців 2021 року до Уповноваженого звернулося 52 390 осіб, що на 30 % більше, ніж за аналогічний період 2020 року. Всього за 2020 рік звернулося понад 48 тис. осіб. За її словами, 35 % звернень стосується порушення права на звернення до органів влади та доступу до публічної інформації, у порівнянні з 2020 роком таких скарг побільшало на 32 %. Якщо людина не отримує швидкої реакції на своє звернення від омбудсмана – може звернутися до суду.

Людмила Денісова зазначила, що при розгляді звернення Уповноважений відкриває провадження у справі про порушення прав і свобод людини та громадянина. У цьому році було відкрито 581 таке провадження. Саме щодо розгляду цих проваджень існує різна судова практика.

«Провадження Уповноваженого – це цілий комплекс дій, що охоплює надання усних чи письмових пояснень, моніторингові візити до суб’єктів, які, на думку заявника, порушили його права та ін. Усі дії вчиняються для того, щоб з’ясувати, чи дійсно право громадянина було порушено, і зробити все необхідне, щоб відновити порушене право», – заявила Людмила Денісова. Якщо встановити для розгляду проваджень термін один місяць (з можливістю пролонгувати його до 45 днів), то застосовуватиметься формальний підхід, що є неприпустимим, коли йдеться про порушення фундаментальних прав і свобод людини та громадянина.

Михайло Смокович зауважив, що цифри щодо збільшення надходження звернень до Офісу омбудсмана та адміністративних судів є тривожним сигналом про те, що в нашій державі щось негаразд. «Усі ці звернення свідчать про те, що недовіра громадян до органів державної влади та місцевого самоврядування зростає, адже громадяни вбачають порушення своїх конституційних прав і свобод все частіше й частіше. Зі свого боку ми маємо зробити все можливе, щоб державні органи та інституції діяли відповідно до Конституції України», – сказав він.

Суддя КАС ВС д. ю. н. Олеся Радишевська поділилася особливостями вирішення спорів з питань здійснення парламентського контролю Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини крізь призму судової практики. Вона розповіла про вітчизняну нормативно-правову базу та міжнародні правові стандарти з цього питання.

Спікерка відзначила, що судом першої інстанції в справах про оскарження рішень, дій та бездіяльності Уповноваженого, його представників чи Секретаріату є Окружний адміністративний суд міста Києва. У 2020–2021 році цим судом прийнято 12 справ. Апеляційні адміністративні суди розглянули 44 справи відповідної категорії. Вона наголосила, що неоднорідна практика застосування норм судами першої та апеляційної інстанцій потребує висловлення позиції Верховного Суду. Касаційною інстанцією в цих справах є КАС ВС, проте відповідно до ст. 12 КАС України питання стосовно оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію вважаються справами незначної складності. «А це означає, що виникають певні перепони у подоланні позивачами так званих касаційних фільтрів, а обґрунтування виходу за межі цієї “малозначності” потребує неабияких зусиль та доведення, що ці справи мають вплив на формування єдиної практики», – зауважила суддя. Вона підрахувала, що КАС ВС розглянув лише десять таких справ – вони надійшли до суду до вступу відповідних змін до КАС України. Сьогодні справи цієї категорії зазвичай не долають межі касаційних фільтрів.

Олеся Радишевська також відповіла на питання, чому ж виникла така розбіжність у тлумаченні, здавалося б, простих норм. У ст. 12 Закону України «Про звернення громадян» йдеться проте, що дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про доступ до судових рішень», КАС України, законами України «Про запобігання корупції», «Про виконавче провадження». А в ст. 20 цього Закону зазначено про те, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. «Якби до ст. 12 цього Закону була додана інституція Уповноваженого Верховної Ради України (фактично – інститут омбудсмана був би вилучений зі сфери застосування цього Закону), то в судів першої та апеляційної інстанцій не виникало б жодних сумнівів у тому, що слід звертатися до спеціального, профільного Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», – впевнена суддя.

Олеся Радишевська виділила дві моделі оскарження строків у межах різних проваджень: заявне провадження (щодо строків розгляду звернення, дій у частині неналежного розгляду звернення / скарги тощо), яке регулюється Законом України «Про звернення громадян», та контрольно-наглядове провадження (щодо заходів та актів реагування: складання протоколів про адміністративне правопорушення, зобов’язання направити акти реагування тощо). Заявне провадження закінчується з моменту відповіді Уповноваженого про хід провадження щодо заяви громадянина – з цього моменту починається контрольно-наглядове провадження зі своїми спеціальними строками, методами та засобами.

Завершуючи свій виступ, суддя нагадала, що на розгляді парламенту перебуває проєкт Закону № 3475 «Про адміністративну процедуру» (від 14 травня 2020 року). З прийняттям цього Закону буде вирішена низка загальних питань щодо здійснення адміністративних процедур суб’єктами владних повноважень, а в майбутньому, ймовірно, такі спори будуть мінімізовані або взагалі зникне потреба судового контролю таких правовідносин.

Із презентацією Олесі Радишевської можна ознайомитися тут.

Під час круглого столу виступили представник Уповноваженого у сфері захисту персональних даних Інна Берназюк і представник Уповноваженого з дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України Віктор Барвіцький.

До роботи круглого столу також долучилися суддя КАС ВС Ольга Кашпур, заступник керівника апарату – керівник секретаріату КАС ВС Наталія Богданюк, заступник керівника департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду – начальник правового управління (I) Юрій Пивовар, судді судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян КАС ВС, судді апеляційних адміністративних судів, представники Уповноваженого, працівники центрального апарату та представники Уповноваженого в регіонах.

Взято з сайту Верховного Суду.

Мітки: Мітки