Як держава буде повертати назад 5 мільйонів га землі. Друга частина інтерв’ю з «Економічною правдою»

Поширення/Sharing

Нормативно-грошова оцінка землі – це “фейк”. Ніхто нічого не робив.

 Як відбувається і відбувалася інвентаризація земель в Україні? Скільки коштів було виділено? Хто їх розпорядник?

— Мої опоненти, з вінницької команди в першу чергу, звинувачують мене, що в 2019 році провели інвентаризацію мільйона гектарів землі. А я, пропрацювавши три місяці, не можу інвентаризувати 200 тис га. Чому ми не можемо поки завершити інвентаризацію?

Через тендери, для яких були прописані спрощені умови для компаній, що займалися інвентаризацією. Фактично до тендерів були допущені компанії-одноденки, де могли бути лише директор, бухгалтер та один землевпорядник.

Ринкова ціна за інвентаризацію одного гектара з повноцінним виїздом в сільську раду, геодезичними роботами, оформленням технічної документації – 120-150 грн.

Компанії-одноденки не виїжджали на місця, не робили ніякої фактичної інвентаризації. Вони розраховували на те, що, маючи протиправний доступ до системи державного земельного кадастру, будуть незаконно вносити інформацію про ділянки. На тендер вони подали ціну інвентаризації не 150 грн, а умовно 50-70 грн.

Ми почали з’ясовувати, хто ці компанії. Вони виявилися пов’язаними з конкретними групами, які керували всіма процесами, пов’язаними із землевпорядною роботою. Це приватні організації колишніх посадових осіб, які працювали в системі Інституту землеустрою і мали корупційні взаємозв’язки з представниками в Держгеокадастрі.

— Скільки грошей їм заплатили за проведення інвентаризації 200 тис га?

— Ми ні копійки ще не заплатили. Я їм поставив умову: закінчуйте інвентаризацію – і ми заплатимо за виконання робіт. Коли я прийшов на посаду, вони повинні були отримувати відповідні попередні оплати. Одна чернігівська компанія, яка проводить інвентаризацію, вже навіть акти приймання підписала на отримання попередньої оплати. Ми це зупинили.

Саме тому у нас склалася ситуація, що державні компанії ДЗК всі роботи щодо інвентаризації виконали у відповідні строки, а приватні компанії – ні. Але я хочу запевнити, що до кінця року буде проведена інвентаризація всіх земель сільськогосподарського призначення. Якщо приватні компанії це не зроблять, то це виконають державні. Більше половини роботи вже зроблено, тобто понад 100 тис га інвентаризовано.

— У 2019 році планувалося провести ортофотозйомку всієї території України. Це було зроблено?

— Це була ще одна декларація, яка нічим не підтверджувалася. Минулого року за дорученням прем’єр-міністра Олексія Гончарука літак піднявся в небо, але все відбулося за накатаною схемою. Був організований тендер під конкретний літак 1982 року випуску, який оформлений на офшорну компанію з виходом на посадових осіб ДП “Українське державне аерогеодезичне підприємство”, які чомусь мають вінницьку прописку.

За дивним збігом обставин власники компанії з Вінницької області перебували в якомусь любовному трикутнику, що вже встановило Національне антикорупційне бюро в рамках розслідування. Людина, яка перемогла в тендері, продає квіти у Вінниці на базарі, причому цей базар розташований у центрі міста. Я особисто, коли був у Вінниці на Нацраді реформ, поїхав подивитися на цей базар. Дійсно, ці квіти та компанія досі продає.

Фактично тендер був зроблений під одну компанію. Літак злетів, зробив 8% від запланованих обсягів зйомки і сів. Цю справу веде НАБУ. Думаю, до логічного кінця з підозрами ми вийдемо до кінця 2020 року. Я мав зустріч з представниками цієї компанії, вони мені запропонували купити літак, пропонували і квіти, і що завгодно.

Тобто ортофотозйомку, про яку урочисто говорив прем’єр Гончарук, мала здійснювати компанія, яка торгує квітами у Вінниці, літаком 1982 року випуску. При цьому камери для зйомки були куплені ще за часів президента Януковича по 1-1,5 млн євро. Дві унікальні камери, які ми добровільно віддали цій компанії для ортофотозйомки.

— Тобто знімати вже ніхто не буде?

— Ми оголосили міжнародний тендер на ортофотозйомку десяти областей України. У кого є ортофотосупутникова техніка чи аерознімки, будь ласка, беріть участь.

Окремо хочу сказати про нормативно-грошову оцінку землі, проведену за програмою земельної реформи у 2018 році. Хочу подякувати Арсену Борисовичу Авакову (міністр внутрішніх справ. – ЕП) та Антону Геращенку (заступник міністра внутрішніх справ. – ЕП), які посприяли проведенню обшуків в Інституті землеустрою та Інституті охорони ґрунтів.

Правоохоронці вивезли чотири буси документів, і Міністерство внутрішніх справ уже має підтвердження, що понад 190 млн грн державних коштів вивели через Інститут землеустрою.

Шановні колеги, у 2018 році ніякого аналізу ґрунтів ніхто не проводив. Це була ще одна фейкова історія, на якій вивели гроші. Я розумію, що це вас шокує.

— Будете проводити нормативно-грошову оцінку заново?

— Ми її оцінку уніфікуємо з МЕРТ у єдину систему координат, яка прив’язана до бонітету, ґрунтово-кліматичних змін. Зараз консультуємося з аграріями і до кінця року представимо нормативно-грошову оцінку, яка відповідає реаліям сьогодення, а не фейковим даним.

При цьому ми робимо відповідну постанову про нормативно-грошову оцінку.

Але ви повинні розуміти, що та нормативно-грошова оцінка, за якою ми зараз живемо, це фейкова історія з кримінальним бекграундом з 2018 року.

Розповім ще одну історію. За кілька тижнів до мого приходу з ДП “Картографія”, компанії, яка робить картографічні матеріали, було виведено понад 30 млн грн.

Суть схеми така: керівництво ДП продає свої товари із знижкою 45% для ТОВ “Агат”, де працюють одні і ті самі люди, що і на держпідприємстві. Це фірма, пов’язана з підпорядкованим Міносвіти ДП “Педагогічна преса”. Фактично на шкільних атласах, які купують батьки та навчальні заклади, сторонні особи заробили 30 млн грн.

Завдяки НАБУ ми відкрили провадження, зробили обшуки, виїмки, до кінця року будуть підозри цим громадянам. Загалом, щоб ви розуміли, за перше півріччя ДП “Картографія” задекларувало 1,8 млн грн доходу, а фактично там 10,4 млн грн збитків.

Про бандитів і “шушару” з Новопечерських липок

— Що відбувається з іншими державними підприємствами Держгеокадастру?

— У структурі Держгеокадастру було 54 підприємства. За сім років роботи “господарників” їх залишилося 17. Кожне підприємство доводилося до банкрутства з метою його викупу за копійки через Фонд державного майна. Багато таких підприємств були розташовані в хороших локаціях – у Вінниці, Києві, Одесі, Миколаєві.

Зараз у мене є чудова ситуація на Новопечерських Липках, де розташоване геодезичне підприємство. При проведенні аудиту з’ясувалося, що там оформляються документи під забудову сучасного житлового комплексу. Саме приміщення розташоване прямо в центрі – “Французький квартал”. При цьому керівник ДП здає там в оренду офіси.

Іван Іванович, який керує ДП, нічого кращого не придумав, як направити на мене бандитів, Вони не пускали мене на територію підприємства, що перебуває в центрі Києва. Ми змушені були з правоохоронними органами заходити туди і викидати всю цю “шушару”.

Паралельно три забудовники виходили на діалог і просили мого порозуміння, щоб я довів до це підприємство банкрутства, передав його на приватизацію, а на приватизації все буде нормально. Ми зупинили цей процес.

Зараз виготовляємо реєстраційні документи, право власності Держгеокадастру на будівлі і на земельну ділянку на Новопечерських Липках. Вартість цієї земельної ділянки вимірюється мільйонами доларів.

— Що плануєте робити з державними підприємствами?

— Ми зараз робимо єдину юридичну особу Державного земельного кадастру, і банківські рахунки всіх ДП виводимо в єдину банківську систему координат. Беремо їх повністю під контроль, тому що бухгалтерська й управлінська звітність у кожного ДП своя.

На кожному ДП жив свій царьок, який що хотів, те й робив. Вони навіть голові Держгеокадастру не підпорядковувалися. Деякі керівники ДП навіть трубку не брали, коли я дзвонив. А коли я особисто їздив на зустрічі, то вони постійно говорили, що мені хтось має подзвонити і зі мною зустрінуться безпосередньо якісь поважні люди.

Більше того, аудит активів узагалі ніхто не робив. Це в принципі нікому не було цікаво, тому що коли в тебе є функція розпорядження мільйонами гектарів землі, то навіщо тобі ці ДП? Є там якісь певні феодали, дають якусь корупційну ренту, навіщо ще чимось перейматися? Ти можеш спокійно насолоджуватися життям.

Чи буде запущений ринок землі з 1 січня та як впливає на це Конституційний суд

— На якому етапі розгляд Конституційним Судом депутатського подання щодо законності скасування мораторію на продаж землі? Як ви оцінюєте перспективи запуску ринку у 2021 році?

— Як людина, яка відповідальна за земельну реформу від імені президента й уряду, хочу зазначити, що 1 липня 2021 року ринок буде запущено. Ніякі інсинуації Конституційного Суду, зумовлені діяльністю ОПЗЖ, БЮТ та інших фракцій, ні до чого не призведуть.

У них є конституційне право оскаржити рішення парламенту, але земельну реформу в Україні вже не зупинити, бо її запуск давно перезрів. Агропромисловий комплекс – це 20% ВВП країни і 50% валютної виручки. Країна не може формувати додану вартість в аграрному виробництві, не маючи якісного і зрозумілого правового статусу на землю. Право власності на землю є первинним щодо будь-якого аграрного виробництва.

Президент відкрито говорив про це своїм виборцям, і це його чітка позиція. Що б не робили, як би не ламали, як би не блокували – земельній реформі в Україні бути.

Президент вважає своєю історичною місією зробити те, що 30 років обіцяли, але ніхто не робив. Ми це питання з президентом обговорюємо постійно, він постійно це тримає на контролі. Я йому постійно доповідаю всі обставини, у тому числі щодо Конституційного Суду, роботи парламенту, різного роду правоохоронної діяльності.

Основна проблема полягає в тому, що законопроєкт про обіг земель сільськогосподарського призначення №2178-10 не був погоджений між п’ятьма парламентськими фракціями. Я хочу нагадати його ключові положення.

Перше: державна та комунальна земля не є об’єктом купівлі-продажу. Вона може лише здаватися в оренду. Друге: обіг земель запускається поетапно, з концентрацією не більше 100 га в одні руки лише для громадян України. Третє: іноземці не зможуть купувати землю, допоки не буде проведений всеукраїнський референдум.

Це максимально консервативна реформа, яка тільки може бути. Це дуже плавний запуск ринку, схожий на польську модель запуску земельної реформи.

— Який термін розгляду справи Конституційним Судом і скільки ще судових засідань має бути? Ви були на останньому засіданні?

— У зв’язку з моїм службовим відрядженням на Національну раду реформ у Вінницю за участю президента України, я не зміг 29 вересня взяти участь у засіданні Конституційного Суду України як уповноважений президента України із земельних питань.

Федір Веніславський, уповноважений президента в Конституційному Суді, теж був у відрядженні. Конституційний Суд відклав розгляд справ на невизначений термін. Він вважав неможливим розпочати розгляд справи без участі уповноваженого президента в Конституційному Суді та уповноваженого президента із земельних питань.

Дуже дякуємо Конституційному Суду за таке зважене рішення. Можливо, у цьому і є велика мудрість суду, що до місцевих виборів ми не використовуємо питання земельної реформи як спосіб маніпуляцій та спекуляцій перед українським суспільством.

Хочу повідомити всім нашим колегам, які мужньо боронять українську землю: навіть якщо Конституційний Суд ухвалить рішення не на користь реформи, у нас є політична воля щодо ухвалення закону в такій редакції. Він є компромісним і підтримується більшістю.

Профільні аграрні організації – Всеукраїнська аграрна рада, Українська аграрна конфедерація, Український клуб аграрного бізнесу – підтримують та вітають ухвалену редакцію законопроєкту. Є листи-підтвердження підтримки президента з цього питання.

Я розумію критику з різних сторін, але всім даю просту відповідь: коли ви 30 років лякали і дурили свій народ, дякуйте за те, що народ підтримав хоча б таку редакцію. Я вважаю, що ми почнемо з малого, подивимося, як працюють реєстри, кадастри, як реалізується право продажу на 100 га, а далі час покаже, як нам рухатися.

Польща продовжує реалізовувати земельну реформу 15-й рік і постійно щось додає й модернізує. Україна потихеньку почне рухатися. Я вам даю слово, що в наступному році ми запустимо обіг земель сільськогосподарського призначення.

— Тобто рішення Конституційного Суду не зможе зупинити запуск реформи?

— Конституційний Суд, безумовно, скаже своє слово, але в рамках земельної реформи є процеси, які вже незворотні. Ухвалений закон №2280 щодо дерегуляції землеустрою, ухвалений закон про національну інфраструктуру просторових даних. Завдяки цьому ми будемо знати, скільки землі, лісу та води є в нашій країні.

Ми оцифруємо країну. Нам більше не потрібно буде десять тисяч чиновників Держгеокадастру. Достатньо буде трьох тисяч людей для сервісної організації. Ми працюємо із Світовим банком, японською урядовою організацією, беремо їх досвід.

Буквально кілька тижнів тому підписали меморандум із земельним кадастром Нідерландів. Голландці дадуть експертів і технологів. Ми розморозили програми Світового банку на понад 200 млн дол, які нам допоможуть в оцифруванні країни.

Уперше за десять років ми запустили незалежний міжнародний аудит Державного земельного кадастру. Це для нас унікальна перемога, тому що за міжнародними стандартами аудитори покажуть вразливі місця Держгеокадастру.

Однак найбільш важлива для нас історія – законопроект №2194, який аграрний комітет рекомендує ухвалити у другому читанні. Він передбачає три прості речі.

Перша – Держгеокадастр віддає функцію розпорядження землями на місця. Після місцевих виборів розпорядниками землі стануть громади.

Друга – глибока дерегуляція Держгеокадастру. Я, чиновник Держгеокадастру, добровільно публічно прошу: будь ласка, заберіть у мене повноваження.

Філософія цього законопроєкту – щоб Держгеокадастр став сервісною організацією, яка надає послуги громадянам, наповнює кадастр даними, здійснює топографо-геодезичну діяльність на території України, у тому числі щодо демаркації державного кордону.

При цьому Держгеокадастр повинен здійснювати контрольно-наглядову функцію за цільовим використанням земель. Мова йде про самозайняті ділянки. Ми зробили історичне рішення: збільшили у 2,5 разу штрафи за нецільове використання земель. Якщо ти захопив землю і не платиш податок – будеш платити штраф у розмірі близько 4 тис грн.

Третя – у країні не буде земельної експертизи.

— Хто і як контролюватиме нецільове використання земель?

— Ми завершуємо підготовку угоди про супутниковий моніторинг щодо цільового використання земель, домовилися з міністром економіки Ігорем Петрашком про передавання в Держгеокадастр ДП “Інститут охорони ґрунтів”, який аналізує ґрунти.

Ми відновимо історичну справедливість. Держгеокадастр матиме цілісну систему контролю й охорони використання земель згідно із законодавством, виконуватиме контрольно-наглядову функцію за цільовим використанням земель. Так ми зможемо актуалізувати нормативно-грошову оцінку, зробити якісний бонітет землі в Україні.

Ми повинні мати реальні дані щодо ґрунтового зонування нашої держави: де ґрунти чорноземної групи, де зони, що постраждали від вітрової чи водної ерозій. Тобто це дасть можливість проаналізувати кількісні та якісні характеристики земель.

Наприклад, у Миколаївській області фермер узяв в оренду ділянку на сім років і сіяв соняшник по соняшнику. Якісні характеристики ґрунту понизилися. Тепер ми маємо інструменти, щоб зробити якісний аналіз та інспектування з усіма наслідками.

Про передачу державної землі місцевим громадам

— Президент передав своїм указом державну землю ОТГ. Це близько 2 млн га. Уряд Гройсмана передавав ОТГ близько 1,5 млн га земель. Вони не все передали?

— У 2018 році передавання земель за межами населених пунктів було чисто популістською історією. Тоді частина ОТГ ще не була утворена. У рамках одного району є громада, яка вже скористалася правом на такі землі, а є ті, хто ще не об’єдналися і мали йти з проханням про передавання земель у Держгеокадастр.

Ми домовилися з президентом та прем’єром, що в рамках статті 117 Земельного кодексу добровільно передамо понад 2 млн га землі 26 жовтня 2020 року, після місцевих виборів.

Єдине, про що я як голова Держгеокадастру проситиму громади: при передаванні земель з державної власності зареєструвати її в кадастрі України в комунальній власності. Попередній уряд, передаючи землю, не зареєстрував її всю як комунальну власність і тепер ми маємо білі плями на кадастровій карті.

— А чому вирішено передавати землю ОТГ після виборів? Чи не є це такою маніпуляцією для підвищення рейтингів? Чому б не віддати зараз?

— Я був готовий передати землю громадам одразу, але коли формував рішення про передавання, Верховна Рада ухвалила постанову про новий адміністративно-територіальний устрій України з укрупненими районами та громадами.

Після проведення консультацій з прем’єром, головою Верховної Ради і президентом ми дійшли висновку, що у вересні-жовтні передавати землю сільським радам і навіть новоствореним громадам, які ще не отримали землю, немає сенсу, бо частина цих громад перестає існувати через їх укрупнення. Фактично це подвійна робота.

Друга слушна позиція: частина депутатів та голів органів місцевого самоврядування, усвідомлюючи, що в них немає шансів залишитися на посаді, могли б зловживати правом розпорядження цими землями до місцевих виборів.

Незалежно від результату виборів – виграє опозиційна партія чи провладна – усі зможуть отримати землю. Ми одночасно всю державну землю за межами населених пунктів накладемо на нову систему координат адміністративно-територіального устрою України.

Чому оренда на 49 років не врятує бенефіціарів та скільки землі обробляється в тіні

— Як будете вирішувати питання емфітевзису? Тисячі українців уклали договори оренди на 49 років, не скориставшись правом продажу землі.

Емфітевзис – передача права користування землею у довгострокове користування. Для земель державної і комунальної власності строк дії договору про встановлення емфітевзису не може перевищувати 50 років. Часто власники землі укладають договори емфітевзису на безстрокове користування, фактично реалізуючи право продажу. В Україні оформлено понад 100 тис договорів емфітевзису, це близько 600 тис га аграрних угідь, у довгостроковій оренді – приблизно така ж сама площа.

— Мільйони гектарів перебувають у системі удаваних правочинів в розумінні Цивільного кодексу, коли під емфітевзисом ховали купівлю-продаж орендних прав на 49 років.

У перший рік запуску ринку треба легалізувати емфітевзиси, взаємовідносини між власником паю і тим власником, який купив права оренди на 49 років, бо в емфітевзисі закладений соціальний конфлікт. Емфітевзис у 2016 році з точки зору вартості землі коштував умовних 500 дол за га, а сьогодні він коштує 1 500 дол за га.

Коли приходить син померлої власниці, який успадкував титульне обмежене речове право емфітевзису, він каже: “Вибачте, але сьогодні мій емфітевзис коштує інші гроші”.

Хочу пояснити всім бенефіціарам договорів емфітевзису, які вважають, що в них є тисяча гектарів і вони можуть спати спокійно, що це обмежене речове право. Правонаступник може продати право власності третім особам.

Правочин в емфітевзисі, згідно з практикою Верховного Суду, дуже легко визнається удаваним правочином. Підставою для визнання його удаваним є генеральна довіреність, яку всі нові власники “ліпили” в нотаріусів на три сторінки. У генеральній довіреності під емфітевзис є юридичний факт удаваного правочину.

Це може призвести до колапсу судової системи і конфліктів між правонаступником і власником, бо із 7 млн власників паїв близько 1 млн вже померли. У селах більшість орендодавців отримують орендну плату у грошовій формі. Це міські жителі або люди, які виїхали за кордон. Їм не потрібні зерно, олія чи кавуни. Вони хочуть грошову виплату.

Земельна реформа легалізує статус права власності на землю і нарешті дасть реальну вартість землі. За 15 років вартість землі виросла в десять разів. Оренда постійно росте і капіталізація землі постійно росте. Земля – це найкращий депозит, але щоб він працював, треба створити ринкові умови, потрібна вільна конкуренція за землю.

кільки землі в Україні в тіньовому обробітку?

— Ми із супутникових систем бачимо реальну ситуацію в Україні.

Це мільйони гектарів землі в обробітку. Шановні колеги, у нас урожай зерна набагато більший, ніж показує офіційна статистика. За нашими оцінками – на 30-35%. Якщо поїдете по Житомирській трасі і повернете наліво, ви побачите, що заплава річки Ірпінь аж до Чорнобиля незаконно засіяна кукурудзою і соняшником.

Нам принципово важливо ввести оподаткування кожного гектара, незалежно від організаційно-правової форми і суб’єкта, який працює на цій землі. Це необхідний елемент земельної реформи. Єдине, що ми дискутуємо, – мінімально допустима ставка податку.

Як держава буде забирати землю назад 

— Над якими законодавчими ініціативами працюєте?

— З моїм першим заступником, доктором юридичних наук, професором Київського університету, моїм вчителем з кафедри земельного права Анатолієм Миколайовичем Мірошніченком розробляємо законопроєкт про вилучення ділянок для суспільних потреб.

Для чого він потрібен? Уявіть, що більшість землі розпайована чи перебуває в безоплатній приватизації, а нам потрібно зробити об’їзну дорогу в Києві. Повірте, вільної землі поблизу столиці немає. Ми хочемо зробити дорогу, а землі для неї немає.

Ми пропонуємо механізм компенсації для громадян вартості земельних ділянок, які будуть вилучатися для суспільних потреб, наприклад, виплачуючи умовно по 100 тис грн.

Тобто спочатку держава дала безкоштовно землю громадянину, далі попросила вибачення, бо їй потрібна ця ділянка для користування, і компенсувала вартість такої земельної ділянки згідно з нормативно-грошовою оцінкою у випадку відчуження.

Державі потрібні міст, гуртожиток для військовослужбовців, об’їзна дорога, а їх нема де будувати. А якщо завтра знадобиться сміттєпереробний завод під Києвом? Немає землі. Усе позабирали, усе порізали, усе попиляли. Це проблема Одеси, Миколаєва і Херсона, де не можна побудувати порт, бо все роздали в рамках безоплатної приватизації.

— Ви усвідомлюєте, скільки в судах буде позовів щодо відчуження і незаконної безоплатної приватизації у справах, які ви почали?

— Ми з президентом перебуваємо в дискусії з цього питання. Враховуючи, що земля – це найбільший ціннісний ресурс моєї країни, я прошу всі справи щодо землі перевести під юрисдикцію Вищого антикорупційного суду в окрему земельну палату.

Це потрібно, щоб унеможливити домовленості з місцевими судами. Земельні справи мають розглядатися за скороченою процедурою, тоді будуть конкретні вироки.

Державні землі Міноборони, НААН незаконно обробляються через укладення договорів про спільну діяльність. Їх важко відстежувати і встановлювати винних. Це мій біль. В управлінні та обробітку НААН, Міноборони, Пенітенціарної служби, Міністерства освіти, аграрних державних підприємств перебувають 750 тис га сільськогосподарських земель.

Більшість цих земель перебувають у тіньовому обробітку на договорі про спільну діяльність. За цими державними землями занижені показники врожайності, усі державні підприємства загнані в збитки. Найголовніше – там сидить кримінал.

Фонд держмайна отримав на приватизацію підприємства з меншим балансом землі в обробітку, ніж ми маємо за документами в Держгеокадастрі. Документи щодо низки держпідприємств знищувалися, акти постійного користування викрадалися, рішеннями судів виводилися з державної в приватну власність. Просто грабували державу.

У Міноборони 202 тис га. Ми бачимо через знімки полів, що генерали як займалися сільським господарством, так і займаються. Як вирощували на полігонах кукурудзу, так і вирощують. Ми не можемо зупинити цей процес. Я був у Пенітенціарній службі, Міністерстві освіти. Усі кажуть, що так, є проблема, але рішення немає.

— Як плануєте вирішувати питання?

— Дискутуються два варіанти припинення незаконного обробітку цих земель. Перший – прибрати договори про спільну діяльність. Другий – ухвалити законопроєкт №2195, який дозволить Держгеокадастру стати балансоутримувачем та розпорядником цих земель. Після цього у нас буде право винятково через аукціон надавати ці землі в оренду.

Якщо академії аграрних наук потрібно щось для науки – будь ласка. Хай дають обґрунтування, наукові дослідження, і ми виділимо землю для наукових досліджень.

Є ще одна пропозиція, як ліквідувати схеми з тіньового обробітку. Її активно просуває Микола Тарасович Сольський. Приватизувати ці землі. Ми провели велику безоплатну приватизацію в Україні, зробімо ще малу приватизацію. Тобто приватизуймо землі державних підприємств, і залишмо державу з нульовим балансом землі.

Проте цих земель не вистачить громадянам, які зараз у черзі на безоплатну приватизацію з виготовленими документами. Хтось за цим сценарієм залишиться крайнім. Коли ми публічно покажемо баланс землі в Україні, нам треба сісти за круглий стіл і визначити, чи залишаємо якусь землю в державній власності і скільки.

Моя думка щодо того, як вивести з тіні обробіток державних земель, така: слід встановити оренду через аукціони по 200 дол за га. Ми отримаємо 150 млн дол за рік. Цей ресурс можна направити ветеранам АТО на компенсацію виплат за два гектари, яких вже нема.

Чи можна притягнути до відповідальності людей, які обробляли землі НААН і Міноборони? Вони можуть завершитися компенсацією збитків для держави? Теоретично – так, але я проаналізував судову практику: ті, хто успішно грабували державні підприємства, ділилися корупційною рентою з відповідними особами, і всі судові справи закривалися.

Щоб отримати глибшу відповідь на це питання, просто самі подивіться, скільки вироків за такими справами вже є, і ви зрозумієте, що компенсувати збитки навряд чи хтось буде.

Взято з сайту Держгеокадастру.

Мітки: Мітки