Відбулось обговорення щодо створення уповноваженого органу захисту персональних даних та доступу до публічної інформації

8 липня 2021 р. відбувся онлайн круглий стіл «Створення уповноваженого органу захисту персональних даних та доступу до публічної інформації». Під час заходу учасники та учасниці обговорили перспективи створення в Україні спеціального контролюючого органу з повноваженнями щодо  захисту персональних даних та доступу до публічної інформації, міжнародний досвід роботи таких органів, а також новий законопроєкт про наглядовий орган у сфері захисту персональних даних та доступу до публічної інформації.

Організували обговорення Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин, Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини разом зі Спільним проєктом «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом задля посилення операційної спроможності Омбудсмана у захисті прав людини».

Питання захисту персональних даних безпосередньо пов’язане з правом на недоторканність приватного життя. Розвиток інформаційних технологій та інтерес до прав людини зробили необхідним встановлення чітких правил, що стосуються персональних даних.

Україна є стороною Конвенції про захист фізичних осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних (Конвенція 108). Проте у травні 2018 року Рада Європи прийняла Протокол CETS № 223, яким було внесено зміни до Конвенції 108. Модернізована Конвенція 108+ враховує більшість викликів, спричинених розвитком інформаційних і комунікаційних технологій та посилює вимоги щодо її імплементації.

 «Перед Україною у найближчому майбутньому постане питання щодо ратифікації Протоколу CETS № 223, який вніс зміни до Конвенції 108, а також  взяття відповідальності за виконання положень модернізованої Конвенції  108+. Однією з вимог цієї Конвенції є створення контролюючого органу у сфері захисту персональних даних з широким переліком повноважень. Тому гарантії забезпечення його незалежності та визначення його місця в системі органів державної влади є надзвичайно актуальним», – зауважив Дмитро Лубінець, Голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин та міжнаціональних відносин.

Також Дмитро Лубінець додав, що нині в Україні повноваження щодо контролю за дотриманням законодавства у сфері захисту персональних даних покладено на Уповноваженого  Верховної Ради України з прав людини. Проте міжнародний досвід свідчить, що потрібно створювати окремий орган, який буде займатися цими питаннями. У цьому контексті необхідно обговорити порядок призначення керівного складу такого органу, повноваження, гарантії незалежності від інших гілок влади тощо. 

У червні народні депутати зареєстрували проект закону України «Про захист персональних даних», одним із завдань якого є модернізація українського законодавства у цій сфері та приведення його у відповідність до європейських стандартів. Проте, як зазначив Тарас Тарасенко, Голова підкомітету з питань прав людини Комітету ВРУ з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин, повноцінна реалізація такого комплексного законопроєкту, у разі його прийняття парламентом,  буде неможлива без створення нового органу, який би здійснював контроль за дотриманням  законодавства, а також роз’яснювальну роботу. 

Стосовно формату створення органу, народні депутати зауважили, що, враховуючи конституційну кризу в Україні, наразі створення нового конституційного органу є мало реалістичним, тому обговорюється можливість створення органу зі спеціальним статусом у структурі  виконавчої гілки влади з  підпорядкуванням парламенту.

Єгор Чернєв, заступник голови Комітету ВРУ з питань цифрової трансформації, підкреслив, що новий орган захисту персональних даних та доступу до публічної інформації має бути незалежним не лише за повноваженнями, але й за фінансуванням. І додав, що запуск такого органу може коштувати півмільярда гривень, і стільки ж потрібно буде щорічно для його роботи.

Людмила Денісова, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, повідомила, що у порівнянні з 2020 роком кількість повідомлень про порушення права на захист персональних даних збільшилось у 6,5 разів тільки за перше півріччя 2021 року Людмила Денісова пояснила це тим, що громадяни України стали більш обізнаними у питаннях  захисту персональних даних, і відповідно цифровізація процесів також створила  нові виклики.

Окрім того, Людмила Денісова підкреслила, що під час створення органу важливо врахувати вимоги модернізованої Конвенції 108+, щоб новоствореному органу було надано міжнародний статус незалежності.

Вікторія Гальпєріна, керівниця Спільного проєкту «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом задля посилення операційної спроможності Омбудсмана у захисті прав людини», зауважила, що Проєкт готовий надавати експерту підтримку та долучатися до розв’язання проблем захисту персональних даних в Україні, також наголосила на важливості ратифікації Україною Конвенції 108+.

Додаткова інформація:

Спільний проєкт «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом задля посилення операційної спроможності Омбудсмана у захисті прав людини»спрямований на підвищення рівня захисту прав людини в Україні та підсилення операційної спроможності Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, зокрема у забезпеченні захисту права на приватність та персональних даних.

Правовий аналіз основних моделей інституалізації державного контролю у сфері персональних даних та доступу до публічної інформації, підготовлений В.Венгером та О.Заярним в рамках Спільного проекту «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом задля посилення операційної спроможності Омбудсмена у захисті прав людини»

Взято з сайту Офісу Ради Європи в Україні.

Мітки: Мітки