Верховний Суд публікує черговий огляд практики Європейського суду з прав людини

Звертаємо вашу увагу на найцікавіші рішення ЄСПЛ за березень 2021 року.

Так, у справі BİLGEN v. Turkey ЄСПЛ розглянув питання дотримання статті 6 Конвенції (право на справедливий суд) у зв’язку з тим, що суддя не мав змоги оскаржити законність свого переведення без своєї згоди до іншого суду.

ЄСПЛ нагадав про важливість судової незалежності та процесуальних гарантій для її захисту стосовно рішень, які впливають на кар’єру судді. Водночас ЄСПЛ констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції в цій справі, оскільки така відсутність доступу заявника до суду не переслідувала легітимної мети.

Актуальним у контексті захисту права власності на вилучене державою майно є рішення у справі DABIĆ v. Croatia.  За її обставинами, будинок заявника на період його відсутності в країні у зв’язку з військовою операцією у серпні 1995 року було вилучено державою для тимчасового розміщення біженців. Зрештою, будинок було пошкоджено, а речі – викрадено. Національні суди відмовили в задоволенні вимоги заявника про компенсацію завданої біженцями шкоди.

ЄСПЛ, дійшовши висновку про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (захист права власності), встановив, що відповідальність за шкоду, завдану майну заявника, має покладатися не лише на того, хто її заподіяв, а і на державу.

У справі MATALAS v. Greece заявника було визнано винним у наклепі на колишнього юриста очолюваної ним компанії. Більше того, за ці дії заявника покарали 5 місяцями позбавлення волі умовно.

Констатуючи порушення статті 10 Конвенції (свобода вираження поглядів) у цій справі, ЄСПЛ наголосив, що характер та зміст спірних висловлювань заявника, які по суті були оціночними судженнями, не мали призвести до позбавлення його волі навіть умовно, адже така санкція неминуче мала стримувальний вплив на свободу слова.

Окрім цього, огляд містить перелік рішень, ухвалених ЄСПЛ у справах щодо України.

Взято з сайту Верховного Суду.

Мітки: Мітки