Василь Крат розповів нотаріусам про особливості правового режиму спільної власності

Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Василь Крат став спікером на онлайн-заході з підвищення професійного рівня нотаріусів «Спільна власність у практиці Верховного Суду». Вебінар, організований Нотаріальною палатою України, відбувся 25 листопада 2021 року.

Василь Крат підготував презентацію судової практики, у якій Верховний Суд дав відповіді на питання, дотичні до правового режиму права спільної власності.

Свою доповідь він поділив на два великих блоки: спільна часткова власність і спільна сумісна власність. Водночас суддя зазначив, що режим спільної власності загалом специфічний, а тому постає дуже багато питань, які необхідно вирішувати при застосуванні того чи іншого виду спільної власності.

Специфіка спільної часткової власності відображена в постанові КЦС ВС від 12 грудня 2018 року у справі № 442/7505/14-ц, яку Василь Крат назвав базовою, тому що в ній закладено основні визначення того, що характерне для правової конструкції «спільна часткова власність», як її розуміти, чим вона відрізняється від інших видів власності.

Отже, специфіка цього режиму полягає, по-перше, в тому, що в ньому завжди множинний суб’єкт. Для права власності характерна наявність одного суб’єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок – один власник). Спільна часткова власність, навпаки, завжди відзначається множинністю суб’єктів (наприклад, один будинок – два співвласники). По-друге, для цього режиму характерна єдність об’єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Причому право спільної часткової власності може стосуватися як подільних / неподільних речей, так і майнових прав та обов’язків.

«Традиційно як у доктрині, так і в судовій практиці існує підхід, що об’єктом права власності завжди є матеріальна річ. А для спільної власності, вже давно так склалося, і про це ідеться в практиці Верховного Суду, об’єктом можуть бути і майнові права, і майнові обов’язки», – зауважив доповідач.

Крім того, у цій постанові КЦС ВС зазначив, що об’єктом розпорядження співвласника є частка у праві спільної часткової власності, а не частка у майні. Тобто право самостійного розпорядження часткою у праві власності не тотожне розпорядженню частиною майна. Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному зі співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна.

У цій справі апеляційний суд визнав недійсним спадковий договір, оскільки частка у праві спільної часткової власності не може бути предметом такого договору. КЦС ВС зазначив, що предметом спадкового договору може бути будь-яке майно, що належить відчужувачу. Зазвичай таким майном є саме нерухомість. Проте не виключається домовленість сторін спадкового договору про те, що його предметом буде частка у праві спільної часткової власності.

Василь Крат зауважив, що КЦС ВС звертає увагу на цю суттєву відмінність тому, що дуже часто підмінюють поняття «частка в праві спільної власності» та «частина речі». «Це відбувається як у судовій, так і в нотаріальній практиці. У договорах, що підлягають нотаріальному посвідченню, дуже часто частку в праві спільної власності ототожнюють із частиною речі», – сказав він.

Доповідач наголосив на тому, що право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна. Позов про визнання права на частку в праві спільної часткової власності не є вимогою про поділ майна в натурі. Тому при визнанні права на частку не здійснюється вказівка, які саме об’єкти в натурі відповідають частці в праві спільної часткової власності (постанова КЦС від 16 вересня 2020 року у справі № 344/5437/17).

Багато запитань виникає і щодо режиму спільної сумісної власності.

Суддя навів, зокрема, постанову КЦС ВС від 9 січня 2019 року у справі № 643/4589/15-ц, в якій зроблено висновок, що спільною сумісною власністю подружжя, яка підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім’я кого з подружжя вони були набуті.

Із презентацією Василя Крата можна ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/VT1ILES.

Взято з сайту Верховного Суду.

Мітки: Мітки