Суддя КГС ВС Олексій Случ розповів про актуальну практику Верховного Суду з вирішення спорів у сфері енергетики

17 листопада 2021 року відбувся VІ Business & Legal Energy Forum, організований виданням «Юридична практика». Традиційно організатор зібрав на своєму майданчику провідних профільних експертів для обговорення останніх тенденцій, змін та перспектив розвитку вітчизняного енергоринку.

Одним зі спікерів сесії «Енергоспори» став суддя судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олексій Случ, який присвятив доповідь найбільш актуальним правовим позиціям Верховного Суду з вирішення спорів у сфері енергетики за останні два роки.

Зокрема, на думку спікера, фундаментальною є постанова Великої Палати ВС від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17. У ній суд дійшов висновку, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією, безпосередньо впливає на права та обов’язки відповідного суб’єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.

Що стосується постанови КГС ВС від 12 травня 2021 року у справі № 910/11830/20, то за укладеним між сторонами договором саме відповідач узяв на себе обов’язок купувати електроенергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом, і здійснювати її оплату відповідно до умов договору та Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26 квітня 2019 року № 641. Недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення ДП «Гарантований покупець» у цій справі від виконання своїх договірних зобов’язань. Спікер зазначив, що така практика наразі залишається сталою і від неї поки що ніхто не відступав.

Постанова КГС ВС від 22 жовтня 2021 року у справі № 910/1878/20 стосується договору транспортування природного газу і перебувала на розгляді об’єднаної палати КГС ВС, яка відступила від висновків КГС ВС. Так, за змістом норми ст. 903 ЦК України, положень п. 4 гл. 1 розд. І Кодексу ГТС, положень гл. 2 розд. VIII цього Кодексу, положень Типового договору транспортування природного газу, а також з огляду на умови укладеного між сторонами договору надання послуг транспортування природного газу, зокрема й послуги замовленої (гарантованої) потужності, здійснюється на умовах їх оплатності. Водночас повернення вартості наданих послуг транспортування природного газу не передбачено ні відповідними нормами Закону, ні умовами договору, а повернення вартості наданої послуги замовленої (гарантованої) потужності не передбачено умовами договору незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.

Суддя КГС ВС також зупинився на двох ще не достатньо врегульованих питаннях у цій сфері, справи щодо яких наразі перебувають на розгляді ВП ВС. Зокрема, за його словами, КГС ВС і КЦС ВС мають різні підходи до того, що є порушенням правил користування електричною енергією. Так, у справі № 906/513/18 колегія КГС ВС дійшла до висновку, що сам собою факт пошкодження чи зриву пломби, незалежно від обставин та можливості безоблікового споживання електроенергії, є достатньою правовою підставою для донарахування вартості необлікованої електричної енергії. У зв’язку з цим КГС ВС вважає за необхідне відступити від висновків КЦС ВС щодо необхідності встановлення обставин безоблікового споживання електроенергії для застосування положень відповідної Методики та Правил користування електричною енергією.

Також на розгляд ВП ВС передана справа № 910/9627/20, яка містить виключну правову проблему щодо необхідності застосовування актів законодавства ЄС у спірних правовідносинах (ч. 11 ст. 2 Закону України «Про ринок електричної енергії») і щодо правового статусу повідомлень, які містяться в листах Секретаріату Енергетичного Співтовариства та обов’язковості його висновку, що «встановлення плати за передачу електричної енергії та за диспетчерське (оперативно-технологічне) управління суперечить положенням ст. 41 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства». Під час розгляду цієї справи у КГС ВС була виявлена протилежна позиція КАС ВС, яка полягала в тому, що повідомлення, які містяться в листах Секретаріату Енергетичного Співтовариства, мають рекомендаційний та інформаційний характер, а послуги з передачі електроенергії не можуть бути розцінені як додаткові платежі.  

У рамках сесії «Енергоспори» експерти також обговорили актуальні аспекти врегулювання спорів з енергопостачальними компаніями, особливості притягнення споживачів до відповідальності після впровадження нового ринку електричної енергії, інвестиційні спори у сфері енергетики тощо.

Із презентацією судді КГС ВС Олексія Случа можна ознайомитися за посиланням.

Взято з сайту Верховного Суду.

Мітки: Мітки