Суддя КГС ВС Ірина Булгакова поділилася релевантною практикою щодо захисту прав інтелектуальної власності на ТМ

Розвиток цивілізації здійснюється завдяки інтелектуальній власності людини. На цьому акцентувала увагу суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ірина Булгакова 24 червня 2021 року на вебінарі, організованому Асоціацією правників України спільно з Верховним Судом та Асоціацією розвитку суддівського самоврядування України. Вебінар було присвячено судовому захисту прав інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг.

За словами судді, інтелектуальна власність є основою соціально-економічного розвитку будь-якої держави. Саме тому прогресивні країни стимулюють розвиток інтелектуальної, творчої діяльності. В Україні наразі постає питання щодо створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності – запуск роботи цього суду сприятиме захисту й охороні прав інтелектуальної власності та поліпшенню інвестиційного клімату.

Ірина Булгакова відзначила, що в господарських судах запроваджується спеціалізація з розгляду ІР-спорів, а в КГС ВС діє судова палата для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності‚ а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством. Далі суддя КГС ВС розповіла про знакові правові позиції цієї палати. Зокрема, вона зосередилася на такому об’єкті, як знак для товарів і послуг (торговельні марки) та поділилася судовими позиціями, які ілюструють визнання знаку добре відомим, і судовою практикою щодо визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг.

Визнання знаку добре відомим – один із способів захисту торговельної марки. Як приклад Ірина Булгакова навела постанову КГС ВС від 11 грудня 2018 року у справі № 910/4071/17 за позовом «R&A BAILEY & CO» до ТОВ «КОТНАР-М» і ТОВ «Торговий дім «Медіатрейдінг» про визнання торговельних марок добре відомими та припинення порушення прав інтелектуальної власності. У цій справі господарські суди дійшли неспростовного висновку про доведеність позивачем обставин щодо добре відомості знаків для товарів і послуг «BAILEYS», «Бейліс» та їх визнання у відповідному секторі суспільства, а відповідно, і наявність підстав для задоволення позовних вимог компанії «R&A BAILEY & CO» про визнання знаків для товарів і послуг «BAILEYS», «Бейліс» добре відомими в Україні станом на 1 січня 2016 року для товарів 33 класу МКТП «лікери».

Інший спосіб захисту прав – визнання недійсними свідоцтв про охорону з підстав невідповідності умовам правової охорони. За словами Ірини Булгакової, гарно ілюструють судову практику з цього питання такі сформовані позиції:

  • у вирішенні спорів, пов’язаних із визнанням недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг з підстав невідповідності зареєстрованих знаків умовам надання правової охорони, для з’ясування питань, що потребують спеціальних знань (зокрема про те, чи займає певний елемент домінуюче положення в зображенні знака; чи є підстави вважати, що знак може вводити споживача в оману щодо місця походження та якості товарів, позначених цим знаком; які частини зображення є тотожними з іншим зображенням; чи є схожими знаки настільки, що їх можна сплутати тощо), з дотриманням принципів змагальності, рівності та диспозитивності господарському суду необхідно, якщо схожість не має очевидного характеру, призначати судову експертизу, не перебираючи на себе не притаманні суду функції експерта (постанова КГС ВС від 6 лютого 2020 року у справі № 910/2503/18);
  • початок перебігу позовної давності для звернення з позовами про визнання недійсними свідоцтв України на знаки для товарів і послуг не може автоматично збігатися з датою публікації відомостей про реєстрацію знака для товарів і послуг. Це право пов’язане, зокрема, з початком виникнення відповідного конфлікту на ринку щодо оспорюваного позначення, наприклад, із початком використання спірного позначення на ринку (постанова КГС ВС від 28 травня 2020 року у справі № 910/13119/17);
  • для визначення початку перебігу строку позовної давності у справах про визнання недійсними свідоцтв України на знак для товарів і послуг необхідно визначити початок конкуренції у використанні спірного позначення між позивачем та відповідачем. При цьому слід враховувати, що, за змістом статті 261 ЦК України, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право у примусовому порядку через суд (постанова КГС ВС від 28 січня 2020 року у справі № 910/20564/16).

Наприкінці вебінару Ірина Булгакова відповіла на запитання учасників заходу. Зокрема, відповідаючи на питання про підстави позову для припинення статусу добре відомої торговельної марки суддя порадила звернутися до постанови КГС ВС від 9 лютого 2021 року у справі № 910/6518/19.

Відеозапис вебінару доступний за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=lvUdadsWxjM.

Взято з сайту Верховного Суду.

Мітки: Мітки