Судді ВС розповіли про практику розгляду корпоративних спорів і вирішення юрисдикційних конфліктів

Поширення/Sharing

7 жовтня 2020 року судді Верховного Суду взяли участь у VIII Щорічному форумі юрисконсультів, організованому газетою «Юридична практика». Спікером сесії «Корпоративні відносини» стала секретар судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі ВС Ганна Вронська.

У ході виступу суддя, посилаючись на конкретну судову практику КГС ВС, розповіла про актуальні правові позиції Верховного Суду у корпоративних спорах. Зокрема, вона детально зупинилася на останній практиці застосування Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду з питань розмежування господарської та цивільної юрисдикцій, вирішення спорів за «похідним позовом» тощо.

Ганна Вронська також нагадала, що пріоритет статуту товариства над законом про ТОВ, який існував протягом року з моменту вступу в дію цього закону, втратив силу, і тому зараз положення статутів, які не відповідають Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою не застосовуються.

Із презентацією Ганни Вронської можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/3iL62Rk/

Секретар Великої Палати ВС Всеволод Князєв висвітлив деякі юрисдикційні рішення, зокрема, у справі, предметом якої було визнання незаконною нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про придбання майна з публічних торгів.

У цій справі Велика Палата ВС дійшла висновку, що визнання зазначеної нотаріальної дії не є належним способом правового захисту і не призведе до відновлення прав власника майна. В такому випадку слід застосовувати цивільно-правовий спосіб захисту, передбачений ЦК України: визнання недійсними договору або торгів, витребування майна з чужого незаконного володіння.  (Постанова ВП ВС від 7 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц)

Крім того, Велика Палата ВС визначила юрисдикцію спорів за позовом платника податків про стягнення з бюджету інфляційних та річних процентів, нарахованих на прострочену суму заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ. Такі вимоги мають розглядатися в порядку адміністративного судочинства за правилами Податкового кодексу України. Розгляд цих справ за правилами господарського чи цивільного судочинства не відповідає вимогам закону. (Постанова ВП ВС від 7 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19)

У порядку адміністративного судочинства розглядаються і спори за позовом контролюючого органу до банку як платника податків про стягнення податкового боргу, який виник після порушення процедури ліквідації банку. Такі вимоги розглядаються в порядку, передбаченому Законом України «Про банки та банківську діяльність» та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». (Постанова ВП ВС від 6 листопада 2019 року у справі № 804/3813/16)

Велика Палата ВС також сформулювала позицію щодо юрисдикції спорів щодо оскарження дій детективів НАБУ під час обшуку приміщення особи, яка здійснює адвокатську діяльність. Такі справи мають розглядатися за правилами КПК України і не можуть розглядатися в порядку адміністративного судочинства. (Постанова ВП ВС від 18 березня 2020 року у справі № 640/20859/18)

Всеволод Князєв звернув увагу і на правову позицію Великої Палати ВС, висловлену у справі щодо припинення банківської діяльності поза межами порядку, передбаченого Законом України «Про банки і банківську діяльність», а саме шляхом скасування рішення про визнання банку неплатоспроможним або реорганізації юридичної особи шляхом виключення слова «банк».

Предметом розгляду в цій справі стало питання, чи втрачає в такому випадку юридична особа статус банку. Велика Палата ВС дійшла висновку, що навіть у разі скасування відповідних рішень НБУ, перейменування юридичної особи чи виключення з кодів економічної діяльності такого виду діяльності, як «діяльність комерційних банків», не є припиненням банку в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність». Припинення банківської установи відбувається лише в одному випадку: після вилучення юридичної особи з реєстру банків, який ведеться НБУ. (Постанова ВП ВС від 10 грудня 2019 року у справі № 925/698/16)

Секретар Великої Палати ВС проаналізував також постанову у справі, що містила виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором у разі бездіяльності компетентного органу. (Постанова ВП ВС від 26 травня 2020 року у справі  912/2385/18)

«Невиконання прокурором вимог щодо обґрунтування наявності підстав для здійснення ним представництва інтересів держави в суді має наслідком залишення позовної заяви без руху. Водночас суд не має встановлювати саме протиправність бездіяльності органу влади, достатньо лише факту наявності самої бездіяльності. Правомірною вона є чи протиправною, для розгляду таких справ принципового значення не має», – пояснив Всеволод Князєв.

У заході також взяв участь суддя Великої Палати ВС Олег Ткачук. Він повідомив, що за три роки процесуальної діяльності ВП ВС ухвалила понад чотири тисячі рішень. 40 разів було прийнято рішення про відступ від висновків касаційних судів у складі Верховного Суду, 66 разів – від позицій Верховного Суду України і ще 10 разів Велика Палата ВС відступила від власних висновків.

«Робота Великої Палати ВС потрібна для того, аби узгодити всі позиції, різні підходи, сформувати єдине розуміння тих чи інших положень законів, зокрема й щодо юрисдикційних питань. Це доволі непросто, однак нам вдалося багато зробити в цьому напрямі. Раніше було набагато більше справ, які жоден суд у державі не приймав до розгляду. Справу передавали від однієї юрисдикції до другої або ж, навпаки, в кожній юрисдикції розглядали справи однієї і тієї самої категорії. Це призводило до скасування судових рішень і досить тривалого розгляду справ. Я думаю, що діяльність Великої Палати ВС значною мірою допоможе відійти від цієї практики», – зазначив суддя.

Крім того, Олег Ткачук зауважив, що наразі при розгляді нових справ Велика Палата ВС достатньо часто заглиблюється у вирішення питань, які раніше не порушували. Це пояснюється тим, що робота Суду стає більш злагодженою.

Взато з сайту Судової влади України: https://court.gov.ua/press/news/1004894/

Мітки: Мітки