Співвласник житла повинен оплатити витрати на його утримання, навіть якщо ним не користується

Колегія суддів Сумського апеляційного суду розглянула цивільну справу в межах якої вирішувалося питання стягнення з сумчанина, як одного із співвласників квартири, витрат на утримання даного житлового приміщення та оплату житлово-комунальних послуг.

У листопаді минулого року до Ковпаківського районного суду м. Суми звернувся мешканець обласного центру. У своїй позовній заяві чоловік просив суд першої інстанції стягнути з відповідача на його користь кошти, сплачені ним за житлово-комунальні послуги по утриманню житлового приміщення. Зокрема, позивач зазначав, що разом із відповідачем, який є його братом, володіють на праві спільної власності батьківською квартирою у місті Суми. Позивач самостійно оплачував житлово-комунальні послуги, а саме за опалення, управління багатоповерховим будинком, поводження з побутовими відходами тощо. Натомість відповідач жодним чином не брав участі в утриманні вказаного житлового приміщення. Загальна сума «комунальних» витрат, починаючи з грудня 2017 року і до подання позову, становила 23321,26 грн. Тож позивач просив суд стягнути з відповідача половину з вказаної суми.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми позов сумчанина було задоволено. Проте відповідач з ним не погодився та подав до Сумського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив дане рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким частково задовольнити позовні вимоги та стягнути з нього витрати, пов’язані виключно з поводженням з побутовими відходами. В іншій частині позову просив відмовити. Свої вимоги обґрунтовував тим, що квартирою користується та проживає в ній позивач зі своєю сім’єю, а отже саме останній повинен оплачувати послуги з теплопостачання та управління багатоквартирним будинком.

Розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційного суду частково задовольнила вимоги апелянта. Зокрема, апеляційний суд зменшив суму, яка підлягає стягненню з відповідача, оскільки за однією з квитанцій, поданих позивачем, неможливо було встановити суми платежу та вид житлово-комунальної послуги, а тому суд не прийняв її як доказ. В решті рішення апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції. Таким чином, замість 11660,63 грн, присуджених місцевим судом, апеляційний суд зобов’язав відповідача компенсувати позивачу понесені ним витрати з оплати житлово-комунальних послуг у сумі 10155,77 грн.

Деталі вітчизняного законодавства щодо розподілу витрат з оплати житлово-комунальних послуг між співвласниками житлового приміщення роз’яснює суддя-спікер Сумського апеляційного суду Віктор Криворотенко: “Частина 1 статті 322 Цивільного кодексу України передбачає, що власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить. В той же час, в Законі України «Про житлово-комунальні послуги», а саме частині 1 статті 9, законодавець встановив норму згідно з якою споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов’язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов’язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов’язаннями, пов’язаними із спільним майном”. Крім того, за словами судді-спікера, співвласник, який виконав обов’язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, відповідно до частини 1 статті 544 ЦК України має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування.

Взято з сайту Судової влади України.

Мітки: Мітки