Слід напрацьовувати алгоритми застосування доктрини заборони суперечливої поведінки – Василь Крат

Про це суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Василь Крат сказав на засіданні комітету Асоціації правників України з процесуального права, яке відбулося 25 жовтня 2021 року. Тема засідання – застосування  доктрини venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки).   

Василь Крат розповів про історію зародження та формування зазначеної доктрини, зокрема в Brocardica sive generalia iuris і романо-германській правовій традиції, та про її застосування в судовій практиці України).

Доповідач нагадав, що вперше у судовій практиці цей термін згаданий в окремій думці суддів КЦС ВС від 22 серпня 2018 року у справі № 596/2472/16-ц. Це був спір про визнання недійсним непідписаного договору оренди земельної ділянки. В окремій думці вказано, що орендодавець скористався тим, що з різних причин власноручно не підписав договір оренди, оспорювання ним цього договору суперечить його попередній поведінці та є недобросовісним, оскільки він отримував плату за користування земельною ділянкою.

На сьогодні, сказав Василь Крат, Єдиний державний реєстр судових рішень при введенні в пошуковий рядок фрази «venire contra factum proprium» видає 1401 процесуальних документів. «Сплинуло не дуже багато часу, але вже маємо значну кількість судових рішень, у яких згадується про застосування цієї доктрини», – зазначив він.

10 квітня 2019 року Об’єднана палата КЦС ВС у постанові в справі № 390/34/17 застосувала вказану доктрину і зробила висновок, що позивач уклав додаткову угоду до договору оренди, отримував орендну плату, а згодом звернувся з позовом про визнання договору оренди неукладеним, що суперечить попередній поведінці позивача, тож підстав уважати договір неукладеним немає.

У постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц Велика Палата ВС зауважила, що, враховуючи конкретні обставини справи, що розглядається, не вбачає підстав для застосування доктрини venire contra factum proprium до правовідносин, що склалися між сторонами у цій справі.

В окремій думці судді КЦС ВС від 19 жовтня 2020 року у справі № 637/239/14-ц звернено увагу, що оскільки заборона суперечливої поведінки – це прояв добросовісності, то недоречно обмежувати застосування цієї доктрини певною сферою.

У постанові КЦС ВС від 7 жовтня 2020 року у справі № 450/2286/16-ц застосування доктрини заборони суперечливої поведінки розширено на спори щодо спадкових відносин. Суд зробив висновок, що коли особа, яка має право на оспорення документа (наприклад, свідоцтва про право на спадщину) чи юридичного факту (зокрема, правочину, договору, рішення органу юридичної особи), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов’язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права.

Також Василь Крат навів постанову ВП ВС від 25 травня 2021 року у справі № 461/9578/15-ц, у якій Велика Палата погодилася з висновком у наведеній вище постанові ОП КЦС, що в основі доктрини venire contra factum proprium лежить принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, яка не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Доповідач зауважив, що доктрина venire contra factum proprium була застосована і до сфери кондикційних зобов’язань. Так, у постанові КЦС ВС від 4 вересня 2021 року у справі № 185/446/18 суд акцентував, що безпідставно набуті кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знала, що в неї немає обов’язку сплати коштів, проте здійснює таку сплату.

Також суддя відповів на запитання учасників заходу. Зокрема, про сферу застосування доктрини він зазначив, що сфера відносин, де проявляється ця доктрина, досить широка, немає заборони її застосування в будь-якій сфері. Хоча потрібно відпрацьовувати певні алгоритми, правила для її застосування. «Ми на початку шляху. Але venire contra factum proprium – це не універсальний меч, що розрубує будь-які проблеми. По суті, – це скальпель, застосовувати який треба вкрай обережно», – наголосив Василь Крат.  

Презентація Василя Крата тут.

Відео його виступу за посиланням – https://bit.ly/3EmcGc0.

Взято з сайту Верховного Суду.

Мітки: Мітки