ОЛЬГА ОНІЩУК: ВЛАСНИКАМ ЗЕМЛІ ВАРТО ПОТУРБУВАТИСЯ ПРО НАЛЕЖНЕ ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ, ЩОБ ЗАХИСТИТИСЯ ВІД «РЕЄСТРАЦІЙНОГО» РЕЙДЕРСТВА

В період карантинних обмежень актуальним постає питання переведення працівників на дистанційну форму роботи. Однак такий варіант можливий не для всіх – роботу нотаріусів, наприклад, перевести в онлайн-формат апріорі неможливо. Адже нотаріус повинен перевірити необхідні документи та впевнитися, що люди, які прийшли до нього, наприклад, оформити купівлю-продаж квартири, мають на це право і роблять таку дію добровільно, без будь-якого примусу. Про це зазначила заступниця Міністра юстиції з питань державної реєстрації Ольга Оніщук в інтерв’ю для «Укрінформу».

За її словами, діяльність українських нотаріусів можна оптимізувати за рахунок сучасних та інноваційних рішень. Одне із таких —  перехід до Е-нотаріату. Цей проєкт наразі впроваджується і покликаний поліпшити якість нотаріальних дій шляхом зменшення часу на їх вчинення та максимального захисту нотаріального документу від підробки. «Масштабна цифровізація нотаріальної діяльності передбачає зменшення кількості документів, які особа має подавати для вчинення нотаріальної дії, відмову від ведення паперових книг обліку діяльності нотаріуса, автоматизацію низки процесів у діяльності нотаріусів, ведення нотаріального архіву в електронній формі тощо», – розповіла Ольга Оніщук.

Що ж до цифровізації адміністративних послуг, заступниця Міністра юстиції говорить, що це наразі один із ключових пріоритетів держави. Так, онлайн-послуги з реєстрації бізнесу в Україні одні із найшвидших у світі. Крім того, зараз громадяни мають можливість, не відвідуючи відповідні відділи, подати документи з питань державної реєстрації актів цивільного стану та отримати консультації через мережу Інтернет з використанням веб-порталу «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану».

А ось ідея онлайн-одруження чи розлучення, на думку заступниці очільника Мін’юсту, містить більше ризиків, ніж переваг. «Шлюб — це надважлива подія в житті кожної людини, це таїнство, що ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, а встановити взаємність намірів на створення родини можна лише у присутності майбутньої подружньої пари», – переконана Ольга Оніщук.

Щодо питання діяльності в Україні політичних партій, заступниця Міністра зазначила, що наразі в державі їх зареєстровано 361. Загалом за останній рік Мін’юст скерував до суду позовні заяви про анулювання свідоцтв 50 політичним партіям, у діяльності яких протягом 10 років були відсутні прояви політичної активності. Тобто, вони не висували своїх кандидатів на вибори Президента України та вибори народних депутатів. Щодо кожної такої позовної заяви було відкрито судове провадження. Наразі 10 адміністративних позовів Мін’юсту були задоволені, в задоволенні ще двох відмовлено, у зв’язку з чим Міністерство звернулося до суду апеляційної інстанції.

Говорячи про звернення політичних сил і громадських організацій про заборону діяльності в Україні деяких партій, заступниця Міністра зазначила, що виявлення і фіксування порушень вимог статей 36, 37 Конституції України та статті 5 Закону «Про політичні партії в Україні» в діяльності політичних партій має здійснюватися органами досудового розслідування. «Мін’юст не має на це ані відповідних слідчих функцій, ані законодавчих інструментів, ані технічної можливості. Якщо від правоохоронних органів ми отримаємо інформацію про виявлені у діяльності двох політичних сил ознаки порушень, які є підставами для їх заборони, Міністерство юстиції звернеться до суду із відповідним адміністративним позовом», – пояснила Ольга Оніщук.

Під час інтерв’ю заступниця Міністра відзначила також основні кроки у антирейдерському напрямі, яких вдалося досягти за останній рік. Зокрема:

  • було ліквідовано головну передумову рейдерства в реєстрах — припинено діяльність так званих акредитованих суб’єктів, комунальних підприємств, які допускали найбільшу кількість реєстраційних порушень;
  • перезавантажено процедуру адміністративного оскарження реєстраційних дій, удосконалено порядок і підходи до неї, викорінивши формальний принцип розгляду скарг;
  • було посилено безпеку даних реєстрів і удосконалено їх роботу.

«Водночас нам все ще є над чим працювати, що вдосконалювати, і до чого прагнути! Так, кілька тижнів тому Уряд підтримав розроблений Міністерством юстиції законопроєкт, яким серед іншого пропонується з 1 січня 2022 року позбавити Мін’юст повноважень щодо прийняття рішень про скасування реєстраційних дій у сфері державної реєстрації. При цьому ми маємо подбати про забезпечення ефективного і оперативного захисту майнових прав», – зазначила Ольга Оніщук.

Щодо питання скасування в Україні з 1 липня 2021 року заборони на відчуження земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у приватній власності, заступниця Міністра юстиції порадила дотримуватись «базових правил майнової гігієни», аби захистити свою землю від нечесних «ділків»: потурбуватися про належне оформлення документів, що посвідчують право власності, присвоєння кадастрового номеру ділянці і внесення відповідних відомостей до ДРП. Якщо речове право зафіксовано лише на паперових носіях, наприклад, на руках є державний акт на землю старого зразка і коректні відомості про земельні володіння досі не відображені у ДЗК, варто спершу подбати про присвоєння ділянці кадастрового номеру, а потім — про офіціалізацію статусу власника землі у ДРП.

«Так звані державні акти на землю старого зразка є дійсними, тобто держава їх визнає. Проте сьогодні головною умовою для проведення будь-яких юридичних операцій із землею є присвоєння їй кадастрового номеру, а запорукою захисту майна від шахрайських оборудок — оцифрування відповідних відомостей: внесення їх до ДРП. Сподіваємося, що відкриття ринку землі в Україні стане потужним імпульсом для розвитку української аграрної галузі й залучення інвестицій, але аж ніяк не для активізації «реєстраційного» рейдерства», – додала Ольга Оніщук.

Взято з сайту Міністерства юстиції України.

Мітки: Мітки