КАС ВС висловив правові позиції стосовно оподаткування у сфері земельних правовідносин та маркетингових послуг

До суду звернулася фізична особа – підприємець з позовом до обласного департаменту ДФС і просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, якими їй збільшено податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, донараховано зобов’язання зі сплати військового збору, з податку на додану вартість та нараховано штрафи.

Суди попередніх інстанцій відмовили в задоволенні позову. Вони погодилися з висновками податкового органу щодо неправомірного включення позивачем у 2016 році до складу інших витрат сум сплаченого військового збору, орендної плати з фізичних осіб за землю комунальної власності, земельного податку з фізичних осіб, внаслідок чого відбулося заниження чистого оподаткованого доходу.

Також суди, проаналізувавши умови дистриб’юторського договору, укладеного між позивачем і товариством, та норми податкового законодавства, погодилися з висновками відповідача, що в покупця (платника ПДВ) при отриманні від продавця (платника ПДВ) винагороди в грошовій формі (бонуса) у зв’язку з досягненням відповідних показників (зокрема, здійснення закупівлі товарів необхідного обсягу в постачальника) виникли податкові зобов’язання з ПДВ на суму отриманої винагороди (бонуса).

Позивач оскаржив рішення судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

Спір вирішувала судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка частково задовольнила касаційну скаргу: скасувала два повідомлення-рішення, якими збільшено податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, донараховано зобов’язання зі сплати військового збору та нараховано штрафні санкції.

Суд роз’яснив, що до витрат фізичної особи – підприємця, пов’язаних зі здійсненням ним господарської діяльності, на час виникнення спірних правовідносин (до 1  січня 2017 року) належали витрати на сплату орендної плати за землю державної та комунальної власності та/або земельного податку.

В іншій частині рішення судів попередніх інстанцій Верховний Суд залишив без змін, оскільки мотиваційні (бонусні) виплати, отримані за дистриб’юторським договором, належать до винагороди за надання маркетингових послуг, які є об’єктом оподаткування ПДВ в розумінні  п. 185.1 ст. 185 ПК України.

Постанова Верховного Суду від 18 червня 2021 року у справі № 120/4866/18-а (адміністративне провадження № К/9901/20816/19).

Взято з сайту Судової влади України.

Мітки: Мітки