КАС ВС розглянув справу щодо повноважень контролюючих органів за наслідком виявлення самочинного будівництва

Самочинним вважається будівництво, яке здійснюється хоча й на підставі проєкту, але за наявності істотних порушень норм законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність», правил як у самому проєкті, так і при будівництві та за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.

Про це зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, прийнятій за результатом перегляду в касаційному порядку адміністративної справи, в якій управитель (експлуатуюча організація) оскаржив наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної адміністрації про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об’єкта, а також просив зобов’язати відповідача внести до реєстру  декларацію про готовність до експлуатації об’єкта на вул. Райдужна у Дніпровському районі м. Києва.

Позивач доводив, що відповідач не дотримався порядку проведення перевірки, тому в нього не було законних підстав для скасування реєстрації декларацій.

Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, які відмовили в задоволенні позову, мотивувавши рішення тим, що оскаржуваний наказ Департаменту ДАБК є законним, оскільки виданий у зв’язку з порушенням приписів ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», з огляду на таке.

Суди з’ясували, що під час перевірки з виїздом на місцевість контролюючим органом встановлено, що на земельній ділянці для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва розташований 6-поверховий багатоквартирний житловий будинок.

Колегія суддів КАС ВС не взяла до уваги посилання позивача на те, що перевірка відповідачем не проводилася та порядок її проведення не дотриманий, зважаючи на те, що у відповідача були всі підстави для проведення позапланової перевірки, яку призначено наказом Департаменту ДБК м. Києва. Водночас доступ до об’єкта будівництва був обмежений, оскільки відповідальні особи суб’єкта містобудування були відсутні на час перевірки.  

Верховний Суд наголосив, що протиправний адміністративний акт може бути визнаний недійсним зі зворотною дією, якщо інше не передбачено законом. Адміністративний орган приймає рішення про відкликання або визнання недійсним адміністративного акта для відновлення законності та захисту публічних інтересів.

Ураховуючи положення ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до якої замовник будівництва самостійно несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, достатньою та необхідною правовою підставою для скасування органом архітектурно-будівельного контролю реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об’єкта до експлуатації є встановлення факту наведення в ній замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом.

Таким фактом була проєктна документація, яка передана замовнику будівництва для виконання будівельних робіт на об’єкті, розроблена без отримання вихідних даних для проєктування, а саме містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Суд також звернув увагу, що за цих обставин справи, після видачі спірних декларацій може виникнути загроза життю та здоров’ю фізичних осіб внаслідок зведеного без містобудівних умов будинку.

Крім того, скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт може бути наслідком самостійного виявлення органом державного архітектурного контролю недостовірних даних встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в декларації, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними в декларації.

Щодо доводів скаржника на те, що в момент дії реєстрації спірної декларації, інвестори, які проінвестували в житловий будинок, отримали право власності на свої квартири, Суд зазначив, що отримання інвесторами права власності на свої квартири не є підставою для скасування оскаржуваного наказу відповідача, оскільки відповідач, скасовуючи спірні декларації, діяв на підставі та в межах повноважень, передбачених законом.

Постанова Верховного Суду від  27 січня 2021 року у справі № 826/10962/17 (адміністративне провадження № К/9901/31356/20) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/94511696.

Взято з сайту Верховного суду.

Мітки: Мітки