До уваги нотаріусів: набрання чинності Законом № 1871-IX щодо реєстрації місця проживання

Закон України від 05.11.2021 № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» регулює відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, встановлює порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг.

Дія Закону 1871-IX не поширюється на відносини, пов’язані з виникненням, переходом та припиненням права власності на житло та права користування житлом (частина друга статті 1 Закону 1871-IX).

Відповідно до пункту 1 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закон 1871-IX набрав чинності з 1 грудня 2021 року, крім:

– частини четвертої статті 25, якою передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб забезпечує можливість здійснення перевірки органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності відомостей щодо адреси місця проживання (перебування) особи за їхнім запитом та за бажанням особи, адреса місця проживання (перебування) якої перевіряється, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що набирає чинності з 1 березня 2022 року;

– частини сьомої статті 27, якою передбачено передання інформації заінтересованим органам про декларування або реєстрацію місця проживання (перебування) особи виключно у порядку міжвідомчої електронної взаємодії, що набирає чинності з 1 березня 2022 року,

– частини сьомої статті 26, якою передбачено право особи на отримання інформації про суб’єктів, які отримали або запитували відомості про неї у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, що набирає чинності з 1 червня 2022 року.

Відповідно до пункту 2 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 1871-IX місце проживання (перебування) особи, зареєстроване до набрання чинності цим Законом, не підлягає повторній реєстрації (декларуванню).

Для підтвердження інформації про місце проживання (перебування), зареєстроване до набрання чинності цим Законом, особа може подавати відомості про місце проживання, що були внесені до:
1) паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки;
2) паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон (не застосовується при вчиненні нотаріальних дій, детальніше в Інформаційному листі НПУ);
3) витягу з реєстру територіальної громади.

У пункті 2 частини першої статті 2 Закону 1871-IX визначено, що витяг з реєстру територіальної громади – документ у паперовій або електронній формі, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей на дату та час формування витягу.

Відповідно до пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 1871-IX з дня запровадження доступу до відомчої інформаційної системи, але не пізніше 1 березня 2022 року, інформація про місце проживання (перебування) особи підтверджується також із зазначеної відомчої інформаційної системи.

У разі необхідності підтвердження відомостей про зареєстроване місце проживання органи державної влади, органи місцевого самоврядування з дня запровадження доступу до відомчої інформаційної системи зобов’язані здійснювати перевірку таких відомостей, що внесені до паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки.

У пункті 4 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 1871-IX закріплено, що місце проживання (перебування) особи, зареєстроване до дня набрання чинності цим Законом, обліковується в реєстрі територіальної громади, знімається з реєстрації/скасовується у порядку, встановленому для зняття/скасування зняття з реєстрації місця проживання, визначеного цим Законом.

Відповідно до пункту 10 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 1871-IX на період тимчасової окупації територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя положення частини першої статті 4 Закону 1871-IX, у якому визначено, що особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування), не поширюється на осіб, місце проживання яких зареєстроване у житлі, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Така особа може задекларувати або зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.

До реєстру територіальної громади вносяться відомості про зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

Пунктом 11 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 1871-IX внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема до Сімейного кодексу України, законів «Про охорону дитинства», «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей». Окремі з них наведено у таблиці:

Редакція норми до набрання чинності Законом № 1871-IXРедакція норми з урахуванням змін
Сімейний кодекс України
Стаття 177. Управління майном дитини
…2. Батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав:укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;видавати письмові зобов’язання від імені дитини;відмовлятися від майнових прав дитини.……2. Батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав:укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, щодо майна, власником (співвласником) та/або користувачем якого є дитина;видавати письмові зобов’язання від імені дитини;відмовлятися від майнових прав дитини.…
Закон України «Про охорону дитинства»
Стаття 17. Право дитини на майно
…Батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов’язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов’язання.…Батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти правочини щодо нерухомого майна, право власності на яке належить дитині, а у випадках, визначених законом, – також щодо нерухомого майна, право користування яким належить дитині, відмовлятися від належних дитині майнових прав, зобов’язуватися від імені дитини порукою чи видавати письмові зобов’язання.
Закон України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей»
Стаття 12. Захист прав та інтересів дітей під час вчинення правочинів щодо житлових приміщень
…4. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.…4. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке належить дитині, а у випадках, визначених законом, – також щодо нерухомого майна, право користування яким належить дитині, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Закон 1871-IX офіційно опубліковано 30 листопада 2021 року у виданні «Голос України» № 226. Кабінет Міністрів України протягом одного місяця з дня опублікування Закону 1871-IX зобов’язаний: забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації Закону 1871-IX; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із Законом 1871-IX; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із Законом 1871-IX.

Комісією НПУ з аналітично-методичного забезпечення нотаріальної діяльності спільно з Відділом методичного забезпечення та інформаційно-аналітичної роботи НПУ готується Інформаційний лист щодо застосування Закону 1871-IX.

Взято з сайту Нотаріальної палати України.

Мітки: Мітки