Згідно із ч.1 ст.107 Кримінально-виконавчого кодексу України, засуджені, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, мають право в порядку, встановленому цим Кодексом і нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України звертатися до адміністрації з проханням внести подання щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання чи щодо заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням. 

ЗА ЯКИХ УМОВ МОЖЕ БУТИ ЗАСТОСОВАНЕ УМОВНО-ДОСТРОКОВЕ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ

Відповідно до ч.2 ст.81 Кримінального кодексу України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

ПІСЛЯ ЯКОГО ТЕРМІНУ ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ МОЖЕ БУТИ ЗАСТОСОВАНО УМОВНО-ДОСТРОКОВЕ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ

Відповідно до ч.3 ст.81 Кримінального кодексу України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:

1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин;

2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов’язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі;

3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавленням волі на певний строк, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.

ЯКИЙ ПОРЯДОК ДОСТРОКОВОГО ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ 

Відповідно до ч.3 ст.154 Кримінально-виконавчого кодексу України, стосовно засудженого, щодо якого відповідно до статей 81, 82 Кримінального кодексу України може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк або заміну невідбутої частини покарання більш м’яким, орган або установа виконання покарань у місячний термін надсилає клопотання до суду у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством. Адміністрація органу або установи виконання покарань після відбуття засудженим установленого Кримінальним кодексом України строку покарання зобов’язана в місячний термін розглянути питання щодо можливості представлення його до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк або заміни невідбутої частини покарання більш м’яким. 

ЩО РОБИТИ, КОЛИ СУД ВІДМОВИВ В УМОВНО-ДОСТРОКОВОМУ ЗВІЛЬНЕННІ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ

Згідно із ч.7 ст.154 Кримінально-виконавчого кодексу України, у разі відмови суду щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, заміни покарання або невідбутої частини покарання більш м’яким повторне подання в цьому питанні стосовно осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, за тяжкі і особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п’яти років, може бути внесено не раніше ніж через один рік з дня винесення постанови про відмову, а стосовно засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених - не раніше ніж через шість місяців.

ПРИКЛАД СПРАВИ, КОЛИ СУД ЗАДОВОЛЬНИВ КЛОПОТАННЯ ПРО УМОВНО-ДОСТРОКОВЕ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ ЗАСУДЖЕНОМУ

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа №553/2720/23

Провадження № 1-в/553/396/2023

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2023 року м.Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника установи виконання покарань ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції з ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)» справу за поданням Державної установи «Полтавська виправна колонія (№64)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

До Ленінського районного суду м. Полтави із поданням звернувся начальник ДУ «Полтавська виправна колонія (№ 64)», в якому порушує питання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , як такого, що фактично відбув визначений ч.3 ст.81 КК України строк покарання та своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів виправлення.

Представник ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)» внесене подання підтримав та пояснив, що ОСОБА_5 має позитивні характеристики, за період відбування покарання був постійно працевлаштований, стягнень не має. Засуджений довів своє виправлення і заслуговує на умовно-дострокове звільнення.

Засуджений подання підтримав, прохав звільнити його умовно-достроково. Пояснив, що має заохочення, постійно працює зварювальником, у вчиненому розкаюється.

Прокурор проти задоволення подання та умовно-дострокове звільнення засудженого на невідбуту частину строку покарання заперечень не мав.

З`ясувавши позиції учасників судового розгляду, дослідивши приєднані до подання матеріали та особову справу засудженого, оцінивши досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 13.12.2021 ОСОБА_5 засуджений за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_5 остаточно призначено покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі. Строк покарання відраховано з моменту затримання 22.07.2021, запобіжний захід залишено попередній тримання під вартою.

Ухвалою колегії суддів Полтавського апеляційного суду від 04.05.2022 вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 13.12.2021 стосовно ОСОБА_5 змінено в частині призначеного покарання. ОСОБА_5 вважати засудженим за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання остаточне покарання ОСОБА_5 призначено у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі. В іншій частині вирок залишено без змін.

Згідно розпорядження про виконання вироку, вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 13.12.2021 набрав законної сили 04.05.2022.

Відповідно до ч.2ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема, - про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та фактично відбув, визначений цією нормою строк покарання.

Умовно-дострокове звільнення має важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст.50 КК України. При цьому головною умовою прийняття рішення при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Як визначено статтею 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.

При цьому, під сумлінною поведінкою розуміють, що засуджений за період відбування покарання сумлінно виконував вимоги встановленого режиму утримання у колонії, не допускав порушень, визнав вину у скоєному злочині, розкаюється у вчиненому, сплатив повністю або частково завдані злочином збитки, за час відбування покарання поводив себе як у загальній масі засуджених, так і при спілкуванні з представниками адміністрації ввічливо, тактовно, виконував законні вимоги представників адміністрації, приймав активну участь у виконанні умов розробленої для нього програми диференційованого виховного впливу, тощо.

Пленум Верховного Суду України у пункті 17 постанови від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» роз'яснив про необхідність під час розгляду даного питання ретельно з'ясувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Як убачається з приєднаних до справи матеріалів та матеріалів особової справи засудженого, ОСОБА_5 прибув до ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№64)» 30.03.2022, початок строку відбування покарання відраховано з 22.07.2021, кінець строку покарання 22.10.2024.

Згідно із наданою характеристикою засудженого ОСОБА_5 , останній за час перебування в державній установі «Полтавська виправна колонія (№64)» характеризується позитивно, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Адміністрацією установи заохочувався 4 рази, працевлаштований на виробничій дільниці по обробці металу зварювальником, до праці ставиться сумлінно, залучається до виконання робіт з благоустрою установи та відділення. Засуджений дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд, дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи. ОСОБА_5 виконує передбачені законом вимоги персоналу установи, роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. За час відбування покарання реалізував програму диференційованого виховного впливу «Професія», бере участь в програмі диференційованого виховного впливу «Правова освіта» та «Підготовка до звільнення». За інформацією про вплив факторів ризику на поведінку засудженого, прогноз успішної адаптації засудженого на свободі сприятливий, схильність до поведінки, що відхиляється малоймовірна. За оцінкою, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення визначено як середній, ризик ймовірної небезпеки для суспільства визначено середній.

Рішенням комісії виправної колонії від 16.09.2022 у зміні умов тримання за відбуттям 1/3 строку покарання засудженому відмовлено, як особі, яка не досягла необхідного ступеня виправлення.

Рішенням комісії виправної колонії від 16.03.2023 у зміні умов тримання за відбуттям 1/2 строку покарання, а саме заміні невідбутої частини покарання більш м`яким засудженому в порядку ст.82 КК України відмовлено, враховуючи подану засудженим заяву щодо незастосувавння до нього пільги.

Згідно з витягу з протоколу №19 від 02.10.2023, засіданням комісії Полтавської виправної колонії (№64) з розгляду матеріалів на умовно-дострокове звільнення, було вирішено питання про подання матеріалів на засудженого ОСОБА_5 , який відбув 2/3 строку покарання і своєю поведінкою і ставленням до праці довів виправлення.

За змістом характеристики засуджений чотири рази заохочувався, а саме 15.11.2022, 15.02.2023, 16.05.2023, 14.08.2023. Стягнень засуджений не має.

Згідно довідки головного бухгалтера установи від 04.10.2023, заробітна плата засудженого за період з серпня 2022 по вересень 2023 року становить 2691,48 грн.

Вирішуючи подання, суд вказує, що висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення особи повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь час відбуття покарання, у тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину, ставлення засудженого до вчиненого злочину і особу засудженого в цілому.

Згідно з положеннями ст.81 КК України, ОСОБА_5 відбув більше 2/3 строку покарання, призначеного судом, що свідчить про наявність передумови (формалізованої підстави) для розгляду питання щодо застосування умовно-дострокового звільнення засудженого.

При вирішенні питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення необхідно враховувати, чи стала особа на шлях виправлення, чи прагне засуджений до такого виправлення, чи є позитивні зрушення в його поведінці і ставленні до праці, які свідчать про успішне здійснення процесу виправлення, а саме: зразкова поведінка, сумлінне ставлення до праці.

Висновки про становлення особи на шлях виправлення слід робити не лише за період, що безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе застосування умовно-дострокового звільнення, а за весь час відбування покарання або принаймні протягом значної частини цього строку.

Засуджений ОСОБА_5 адміністрацією установи, якою безпосередньо здійснюється нагляд за засудженими, характеризується позитивно, за висновком адміністрації засуджений довів своє виправлення та може бути повернутий до соціуму, протягом всього строку відбування покарання засуджений не притягувався до дисциплінарної відповідальності, має заохочення, був працевлаштований, заходи індивідуальної програми реалізовані, прогноз успішної адаптації успішний.

Таким чином, враховуючи всі обставини справи у своїй сукупності, надані характеристики засудженого, беручи до уваги висновок адміністрації установи, за яким засуджений довів своє виправлення та заслуговує на умовно-дострокове звільнення, суд доходить висновку про задоволення подання та наявність підстав для застосування до ОСОБА_5 положень ст.81 КК України.

Керуючись ст.81 КК України, ст.ст.537,539 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Подання Державної установи «Полтавська виправна колонія (№64)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання, призначеного вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 13.12.2021 за ч.3 ст.185, ст.70 КК України умовно-достроково на 01 (один) рік 06 (шість) днів.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 днів через Ленінський районний суд м.Полтави, а засудженим в той же строк з дня отримання ним копії ухвали.

Суддя Ленінського районного суду. Полтави   ОСОБА_1

ПРИКЛАД СПРАВИ, КОЛИ СУД ВІДМОВИВ У ЗАДОВОЛЕННІ КЛОПОТАННЯ ПРО УМОВНО-ДОСТРОКОВЕ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ ЗАСУДЖЕНОМУ

Справа № 346/5695/23

Провадження № 1-в/346/336/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

16 жовтня 2023 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд  Івано - Франківської області

в складі: головуючого судді: ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3 ,

представника Коломийської ВК № 41: ОСОБА_4

засудженого: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області в режимі відеоконференції подання виконувача обов`язків начальника ДУ «Коломийська виправна колонія ( № 41)» підполковника внутрішньої служби ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мукачево, Закарпатської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, неодноразово засудженого, засудженого останній раз 13.12.2021 року вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області за ч.3 ст.185 КК України, до покарання 3 роки 4 місяці позбавлення волі, -

ВСТАНОВИВ:

Вироком від 22.06.2020 року Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області за ч.1 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_5 засуджений до покарання 3 роки позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік; ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.10.2020 року засудженому ОСОБА_5 іспитовий строк скасовано; 06.05.2021 року вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_5 засуджений за ч.2 ст.190, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, до покарання 3 роки 3 місяці позбавлення волі; 13.12.2021 року вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_5 засуджений за ч.3 ст.185 КК України, до покарання 3 роки 4 місяці позбавлення волі. Виконувач обов`язків начальника ДУ «Коломийська виправна колонія ( № 41)» підполковник внутрішньої служби ОСОБА_7 звернувся до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі на невідбутий строк, мотивуючи тим, що засуджений ОСОБА_5 з 12.02.2021 року відбуває покарання в ДУ «Коломийська виправна колонія (№ 41)». За час відбування покарання в ДУ «Закарпатська установа виконання покарань (№9)», ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)», ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» та у ДУ «Коломийська виправна колонія ( № 41)» порушень вимог режиму утримання не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Зазначає, що засуджений в установі не працевлаштований, але залучається позачергово без оплати праці до виконання робіт по благоустрою місць позбавлення волі, до виконання робіт відноситься добросовісно. Застосовано одне заохочення. У взаємовідносинах з іншими засудженими неконфліктний. Зв`язок з родичами підтримує. Виконавчі листи на засудженого не поступали. Станом на 21 вересня 2023 р. відбув 2/3 призначеного судом строку покарання.

Заслухавши доводи представника Коломийської виправної колонії № 41, який подання підримав, думку прокурора, яка заперечила щодо задоволення подання, та пояснення засудженого, який просив суд звільнити умовно-достроково, дослідивши матеріали подання, матеріали особової справи засудженого, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із п.2 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Відповідно до правил ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Таким чином, умовно-дострокове звільнення можливе за умови, якщо засуджений довів своє виправлення. Згідно п.п.1, 2, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто досягнення мети передбаченої ст. 50 КК України.  Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_5 станом на 21 вересня 2023 року відбув 2/3 строку призначеного судом покарання, згідно із характеристикою на засудженого, засуджений під час тримання в в ДУ «Закарпатська установа виконання покарань (№9)», ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)», ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» не допускав порушення вимог режиму утримання, дисциплінарні стягнення не накладалися. З 11.02.2021 року відбуває покарання в ДУ «Коломийська виправна колонія № 41», де не працевлаштований, однак залучається до виконання робіт по благоустрою колонії та покращення житлово-побутових умов засуджених без оплати праці. Відповідно до довідки про заохочення та стягнення засудженому оголошено одне заохочення за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки у І кварталі 2023 року, дисциплінарні стягнення не накладались (а.с. 3). Згідно довідки на засудженого ОСОБА_5 , виконавчі листи щодо нього не поступали (а.с. 9). Відповідно до довідок, ОСОБА_5 працездатний, але не працевлаштований та не отримував заробітну плату (а.с. 10, 11).  З огляду на вищевикладене, суд вважає, що в задоволенні подання слід відмовити, з наступних підстав: згідно ч.2 ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення. За змістом ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення засуджених від відбування покарання після фактичного відбуття певної частини строку покарання є правом, а не обов`язком суду. Єдиною і достатньою підставою умовно-дострокового звільнення є досягнення однієї з цілей покарання: виправлення засудженого, що підтверджується його сумлінною поведінкою і ставленням до праці в процесі відбування покарання. Під сумлінною поведінкою розуміється не тільки пасивна форма поведінки засудженого, яка полягає у стримуванні від порушень режиму відбування покарання, а й прагнення своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин.    Як вбачається з матеріалів, засуджений за увесь час перебування в умовах відбування покарань отримав лише одне заохочення 04.04.2023 року, та будучи працездатним, жодного дня не працював, зокрема не працював та не отримував зовсім заробітної плати, хоча і залучався до безоплатних робіт. 

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вищезазначене свідчить про те, що засуджений ОСОБА_5 не довів сумлінною поведінкою і ставленням до праці своє виправлення, що є підставою для умовно-дострокового звільнення, хоча відбув необхідний строк, призначеного покарання. Тому, зазначені доводи у поданні є необґрунтованими, не підтверджені матеріалами подання, та матеріалами особової справи засудженого, і суд приходить до висновку, що законних підстав для застосування ст.81 КК України немає, і у поданні слід відмовити. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.537, 539 Кримінального процесуального кодексу України, суд, 

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання про застосування умовно-дострокового звільнення відносно засудженого ОСОБА_5 - відмовити. Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів, з дня оголошення, засудженим з часу отримання копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_1

Прохання також дивитись наступну статтю Вручили підозру? Знайте свої права та не зволікайте із зверненням до адвоката

Застереження: Інформація подана у даному матеріалі є ознайомчою та загальною. Для більш детальних відомостей, які стосуються Вашої ситуації, слід звернутися за індивідуальною консультацією.