Як проводиться допит
Порядок проведення допиту залежить від процесуального статусу, у якому Ви перебуваєте у кримінальному процесі: у якості свідка, підозрюваного чи потерпілого.
НЕ ВАРТО ОТОТОЖНЮВАТИ ОПИТУВАННЯ І ДОПИТ
У слідчо-процесуальній практиці, поширеними є випадки, коли особи можуть помилково ототожнювати опитування та допит.
Однак, це не є вірним, оскільки під час допиту у відповідному процесуальному статусі, особа наділяється певними правами та обов'язками, які визначені кримінально-процесуальним законодавством.
Опитування, це є свого роду крок, на який йдуть органи досудового розслідування з метою отримання інформації, яка не завжди може бути вигідна для особи.
Більше того, опитування, як правило, здійснюється щодо особи, процесуальний статус щодо якої ще не встановлений.
Наприклад, відповідно до п.2 ч.2 ст.40-1 Кримінального процесуального кодексу України, дізнавач уповноважений проводити огляд місця події, обшук затриманої особи, опитувати осіб, вилучати знаряддя і засоби вчинення правопорушення, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку або виявлені під час затримання, а також проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, установлених цим Кодексом.
Також, згідно з п.2 ч.3 ст.212 Кримінального процесуального кодексу України, службова особа, відповідальна за перебування та забезпечення дотримання прав затриманих, зобов’язана роз’яснити затриманому підстави його затримання, права і обов’язки, здійснити опитування щодо обставин затримання, застосування уповноваженою службовою особою заходів примусу, проведення особистого обшуку та вилучення майна, повідомлення затриманого про підстави затримання та його права, повідомлення третіх осіб про факт затримання, стан здоров’я затриманого.
Не менш важливим є положення ч.11 ст.232 Кримінального процесуального кодексу України, де зазначається, що слідчий, прокурор з метою забезпечення оперативності кримінального провадження має право провести у режимі відео- або телефонної конференції опитування особи, яка через знаходження у віддаленому від місця проведення досудового розслідування місці, хворобу, зайнятість або з інших причин не може без зайвих труднощів вчасно прибути до слідчого, прокурора. За результатами опитування, проведеного у режимі відео- або телефонної конференції, слідчий, прокурор складає рапорт, у якому зазначає дату та час опитування, дані про особу опитуваного, ідентифікаційні ознаки засобу зв’язку, що використовувався опитуваним, а також обставини, які були ним повідомлені. За необхідності опитування фіксується за допомогою технічних засобів аудіо- чи відеозапису. Слідчий, прокурор зобов’язаний вжити заходів з метою встановлення особи опитуваного у режимі відео- або телефонної конференції та зазначити в рапорті, яким чином була підтверджена особа опитуваного.
Додатково, слід зазначити, що в ч.11 ст.232 Кримінального процесуального кодексу України, зазначається, що у разі необхідності отримання показань від опитаних осіб слідчий, прокурор проводить їх допит.
У цьому зв'язку, поширеною є ситуація, коли органи досудового розслідування йдуть на відповідний крок, зазначаючи, що це лише просто опитування, хоча особа може сприймати це вже як допит. Згодом, особи, не завжди розуміючи особливості процесуального статусу, підписують протокол допиту як свідка чи підозрюваного з огляду на те, що їх вже просто опитали. З цього випливає, що перед будь-якими розмовами з правоохоронними органами, потрібно з'ясувати свій процесуальний статус. Адвокат у кримінальних справах може допомогти у цьому.
Чому це так важливо?
На відміну від опитування, про допит Ви маєте бути повідомлені не пізніше ніж за 3 (три) дні до дня його проведення.
Таким чином, Ви зможете ретельно підготуватися до нього.
Відповідно до ч.9 ст.135 Кримінального процесуального кодексу України, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.
У будь-якому випадку, якщо це просто опитування, то не слід відразу розкривати всю необхідну інформацію, а спершу варто сконтактувати з адвокатом, щоб запитати як діяти у тому чи іншому випадку. Адвокат по кримінальним справам зможе підказати як правильно діяти у цій ситуації.
ЯК ПРОВОДИТЬСЯ ДОПИТ СВІДКА
Відповідно до ст.65 Кримінального процесуального кодексу України, свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань. Не можуть бути допитані як свідки: 1) захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, законний представник потерпілого, цивільного позивача у кримінальному провадженні - про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням функцій представника чи захисника; 2) адвокати - про відомості, які становлять адвокатську таємницю; 3) нотаріуси - про відомості, які становлять нотаріальну таємницю; 4) медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи - про відомості, які становлять лікарську таємницю; 5) священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих; 6) журналісти - про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації; 7) судді та присяжні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали; 8) особи, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в кримінальному провадженні, - про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з участю в укладенні та виконанні угоди про примирення; 9) особи, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо дійсних даних про їх особи; 10) особи, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо цих даних; 11) експерти - щодо роз’яснення наданих ними висновків. Особи, передбачені пунктами 1-5 частини другої цієї статті, з приводу зазначених довірених відомостей можуть бути звільнені від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості, у визначеному нею обсязі. Таке звільнення здійснюється у письмовій формі за підписом особи, що довірила зазначені відомості. Не можуть без їх згоди бути допитані як свідки особи, які мають право дипломатичної недоторканності, а також працівники дипломатичних представництв - без згоди представника дипломатичної установи. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд перед допитом осіб, зазначених в абзаці першому цієї частини, зобов’язані роз’яснити їм право відмовитися давати показання.
Зазвичай, свідок викликається на допит через сучасні засоби комунікації. Способом виклику може бути звичайний дзвінок на мобільний телефон, повідомлення на електронну пошту, повідомлення на месенджери: Viber, WhatsApp, Telegram, Signal тощо.
Дані положення узгоджуються з ч.1 ст.135 Кримінального процесуального кодексу України, де зазначається, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі якщо особа подала письмову заяву про здійснення виклику в конкретному кримінальному провадженні з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), то за наявності технічної можливості така особа викликається шляхом надсилання їй текстових повідомлень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Прикладом справи, коли можуть викликати через месенджери, можна навести ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 24 березня 2023 року у справі № 759/5384/23, де за обставинами справи, суддя розглядав клопотання слідчого слідчого відділу Святошинського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про привід свідка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №12022100080003482 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 грудня 2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. За деякими обставинами справи, 01.03.2023 року з метою встановлення обставин у кримінальному провадженні, а саме моменту укладення раніше зазначеного договору дарування між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , в порядку ч. 1 ст. 135 КПК України слідчим було здійснено телефонний виклик ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою виклику на допит 06.03.2023 року у 14 год. 00 хв. у якості свідка та додатково було надіслано повістку на її мобільний номер телефону НОМЕР_1, а саме месенджер «Whatsapp». У зазначену дату, яка була зазначена в ході телефонної розмови та додатково зазначена у повістці ОСОБА_4 не з`явилася та не повідомила слідчого про причини не прибуття на допит. На телефонний дзвінок з телефону слідчого не відповідала. 06.03.2023 року слідчим було знову здійснено виклик ОСОБА_4 шляхом виклику по телефону. Додатково зазначаю, що телефонуючи останній з іншого номеру телефону, ОСОБА_4 підняла слухавку, проте повідомила що вона на допит не прийде та органу досудового розслідування необхідно чекати телефонного дзвінка її адвоката. Проте до Святошинського УП ГУНП у м. Києві жодний адвокат, який представляє інтереси ОСОБА_4 так і не звернувся, до слідчого ніхто не телефонував. В зв`язку з чим 10.03.2023 року слідчим було повторно надіслано повістку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у месенджер «Whatsapp» для прибуття на допит у якості свідка о 10 год. 00 хв. 14.03.2023 року. Проте на допит остання не з`явилася та про поважні причини про не прибуття орган досудового розслідування- не повідомила.
Як наслідок, суд постановив, клопотання слідчого відділу Святошинського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про привід свідка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12022100080003482 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 грудня 2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, задовольнити. Здійснити привід свідка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на 14.00 годину 31 березня 2023 року, до службового кабінету №324 слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 109 у кримінальному провадженні №12022100080003482 від 13.12.2022 року з метою проведення процесуальних дій передбачених ст. 224 КПК України. Виконання ухвали в частині здійснення приводу доручити співробітникам відділу кримінальної поліції Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.
Детальніше в ухвалі за наступним посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/109822598
Відповідно до ст.224 Кримінального процесуального кодексу України, допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування або в іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати. Кожний свідок допитується окремо, без присутності інших свідків. Допит не може продовжуватися без перерви понад дві години, а в цілому - понад вісім годин на день. Перед допитом встановлюється особа, роз’яснюються її права, а також порядок проведення допиту. У разі якщо вік особи не встановлено, але є підстави вважати, що особа є малолітньою або неповнолітньою, до встановлення віку такої особи її допит проводиться за правилами, передбаченими для допиту малолітньої або неповнолітньої особи. У разі допиту свідка він попереджається про кримінальну відповідальність за відмову давати показання і за давання завідомо неправдивих показань, а потерпілий - за давання завідомо неправдивих показань. За необхідності до участі в допиті залучається перекладач. У разі відмови підозрюваного відповідати на запитання, давати показання особа, яка проводить допит, зобов’язана його зупинити одразу після отримання такої заяви. Під час допиту може застосовуватися фотозйомка, аудіо- та/або відеозапис. Допитувана особа має право використовувати під час допиту власні документи і нотатки, якщо її показання пов’язані з будь-якими обчисленнями та іншими відомостями, які важко зберегти в пам’яті. За бажанням допитуваної особи вона має право викласти свої показання власноручно. За письмовими показаннями особи їй можуть бути поставлені додаткові запитання. Особа має право не відповідати на запитання з приводу тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо) або які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею, близькими родичами чи членами її сім’ї кримінального правопорушення, а також щодо службових осіб, які виконують негласні слідчі (розшукові) дії, та осіб, які конфіденційно співпрацюють із органами досудового розслідування. Слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях. На початку такого допиту встановлюється, чи знають викликані особи одна одну і в яких стосунках вони перебувають між собою. Свідки попереджаються про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за давання завідомо неправдивих показань, а потерпілі - за давання завідомо неправдивих показань. Викликаним особам по черзі пропонується дати показання про ті обставини кримінального провадження, для з’ясування яких проводиться допит, після чого слідчим, прокурором можуть бути поставлені запитання. Особи, які беруть участь у допиті, їх захисники чи представники мають право ставити одна одній запитання, що стосуються предмета допиту. Оголошення показань, наданих учасниками допиту на попередніх допитах, дозволяється лише після давання ними показань. У кримінальних провадженнях щодо злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, а також щодо злочинів, вчинених із застосуванням насильства або погрозою його застосування, одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей в їхніх показаннях не може бути проведений за участю малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого разом з підозрюваним.
У випадку свідка, під час допиту, слід зважати на положення статей 384 та 385 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідні види кримінальної відповідальності, зокрема щодо свідка.
Стаття 384 Кримінального кодексу України має назву "Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу".
Стаття 385 Кримінального кодексу України має назву "Відмова свідка від давання показань або відмова експерта, спеціаліста чи перекладача від виконання покладених на них обов'язків".
У судовій практиці, існують випадки притягнення до кримінальної відповідальності свідка за відмову від давання показань.
Прикладом є Постанова Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі № 607/12163/20. Детальніше за наступним посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104539560
Загалом, якщо Ви є свідком у кримінальному провадженні, то Ви повинні знати про права та обов'язки свідка, які визначені у ст.66 Кримінального процесуального кодеку України, де зазначається, що свідок має право: 1) знати, у зв’язку з чим і в якому кримінальному провадженні він допитується; 2) користуватися під час давання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 цього Кодексу; 3) відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім’ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім’ї кримінального правопорушення, а також показання щодо відомостей, які згідно з положеннями статті 65 цього Кодексу не підлягають розголошенню; 4) давати показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача; 5) користуватися нотатками і документами при даванні показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших відомостей, які йому важко тримати в пам’яті; 6) на відшкодування витрат, пов’язаних з викликом для давання показань; 7) ознайомлюватися з протоколом допиту та заявляти клопотання про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноручно робити такі доповнення і зауваження; 8) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом; 9) заявляти відвід перекладачу. Свідок зобов’язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду; 2) давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду; 3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі свідку у зв’язку з виконанням його обов’язків. Особа, яку залучають до проведення процесуальних дій під час досудового розслідування як понятого або яка стала очевидцем таких дій, зобов’язана на вимогу слідчого, прокурора не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії.
Важливо пам'ятати, що є ризик, коли із статусу свідка можна отримати статус підозрюваного.
До прикладу, можна навести ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 2 жовтня 2020 року у справі № 757/38100/20-к.
За обставинами справи, 26.06.2020 на месенджери «Viber» мобільного телефону адвоката ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , слідчим ТУ ДБР, розташованого у м. Києві ОСОБА_6 надіслано повістку про виклик ОСОБА_9 для допиту в якості свідка на 12 год. 00 хв. 30.06.2020. За таких умов, не будучи навіть достовірно переконаними, що саме слідчим ОСОБА_6 здійснюється виклик у спосіб надсилання повістки про виклик на месенджери, будучи законослухняними громадянами та вважаючи, що в діях ОСОБА_9 відсутній склад будь-кого кримінального правопорушення, адвокат, разом з ОСОБА_10 , прибули в зазначений час для проведення допиту в якості свідка. Проте, сам допит ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 62019100000001091 проведено формально. Відразу після допиту - в якості свідка ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 265 КК України та вручено клопотання про застосування запобіжного заходу. Детальніше в ухвалі за наступним посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/92178760
Слід пам'ятати, що питання показань свідків є актуальним у контексті допустимості доказів. Так, згідно із п.1 ч.3 ст.87 Кримінального процесуального кодексу України, недопустимими є також докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.
ЯК ПРОВОДИТЬСЯ ДОПИТ ПІДОЗРЮВАНОГО
Загалом, допит підозрюваного проводиться за правилами, які визначені також у статті 224 Кримінального процесуального кодексу України.
Водночас, на підозрюваного поширюється ряд гарантій, які випливають із його прав.
Одна із гарантій закріплена у ст.63 Конституції України, де зазначається, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
Доповненням до цієї гарантії є положення п.11 ч.1 ст.7 Кримінального процесуального кодексу України щодо засад кримінального провадження, де однією із засад кримінального провадження визначено свободу від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї.
Зазаначено гарантія деталізується у ст.18 Кримінального процесуального кодексу України, де зазначається, що жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права. Жодна особа не може бути примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні її близькими родичами чи членами її сім’ї кримінального правопорушення.
Варто пам'ятати про ст.373 Кримінального кодексу України, де зазначається, що примушування давати показання при допиті шляхом незаконних дій з боку прокурора, слідчого, дізнавача або працівника підрозділу, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, - карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, поєднані із застосуванням насильства або із знущанням над особою, за відсутності ознак катування, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
ЯК ПРОВОДИТЬСЯ ДОПИТ ПОТЕРПІЛОГО
Допит потерпілого проводиться в рамках вимог ст.224 Кримінального процесуального кодексу України про допит, з певними особливостями, які визначені Кримінальним процесуальним кодексом України.
У цьому контексті, важливим є положення п.6 ч.1 ст.56 Кримінального процесуального кодексу України, де зазначається про те, що протягом кримінального провадження потерпілий має право давати пояснення, показання або відмовитися їх давати.
Згідно із ч.3 ст.224 Кримінального процесуального кодексу України, у разі допиту, потерпілий попереджається про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань.
Відповідно до ст.384 Кримінального кодексу України, завідомо неправдиве показання свідка, потерпілого, завідомо неправдивий висновок експерта, спеціаліста, складені для надання або надані органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, суду, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України, подання завідомо недостовірних або підроблених доказів, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках, - караються виправними роботами на строк до двох років або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк. Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисливих мотивів, - караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років. Примітка. Особа підлягає кримінальній відповідальності за вчинення нею діянь, передбачених статтями 384-386 цього Кодексу, також у випадках вчинення таких діянь у провадженні, що здійснюється Міжнародним кримінальним судом.
Потерпілому також слід пам'ятати положення статті 383 Кримінального кодексу України, де зазначається про відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
До прикладу, можна навести вирок Ямпільського районного суду Вінницької області від 14 червня 2024 року у справі № 153/1363/23.
За обставинами справи суд розглядав кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023020170000107 від 03.07.2023 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с.Лаврівка Ямпільського району Вінницької області, місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, освіта середня, непрацюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.383, ч.2 ст.384 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю, своїми показаннями підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, підтвердив місце, час та обставини вчинення кримінальних правопорушень. Зазначив, що він перебував в неприязних відносинах із ОСОБА_8 . Тому, з метою помсти, він вирішив повідомити працівників поліції, що в нього викрали належні йому речі, зокрема, пилку, бензокосу, які він заховав на горищі і які під час обшуку знайшли працівники поліції. Також вказав, що під час допиту його як потерпілого, він надавав неправдиві показання слідчому щодо викрадених речей та щодо особи, яку він підозрював у вчиненні злочину. У вчиненому розкаюється.
Детальніше у вироку за наступним посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119738463
ПАМ'ЯТАЙТЕ, ЩО У РАЗІ НЕЯВКИ НА ДОПИТ, МОЖЛИВИЙ ПРИВІД
Якщо Ви в якості свідка, підозрюваного чи обвинуваченого будете уникати допиту, то до Вас може бути застосований привід за ухвалою слідчого судді або суду.
Відповідно до ч.3 ст.140 Кримінального процесуального кодексу України, привід може бути застосований до підозрюваного, обвинуваченого або свідка. Привід свідка не може бути застосований до неповнолітньої особи, вагітної жінки, осіб з інвалідністю першої або другої груп, особи, яка одноосібно виховує дітей віком до шести років або дітей з інвалідністю, а також осіб, які згідно із цим Кодексом не можуть бути допитані як свідки. Привід співробітника кадрового складу розвідувального органу України під час виконання ним своїх службових обов’язків здійснюється тільки в присутності офіційних представників цього органу.
Привід потерпілого не здійснюється.
Якщо Вас викликають на допит, то зв'язатися з адвокатом можна за номером телефону: +38-097-752-51-77, написавши на електронну пошту:
Вартість усної консультації по телефону адвоката у кримінальній справі становить 1000 грн за 1 (одну) годину та 2000 грн. за 1 (одну) годину очної консультації під час особистої зустрічі.
Застереження: Інформація подана у даному матеріалі є ознайомчою та загальною. Для більш детальних відомостей, які стосуються Вашої ситуації, слід звернутися за індивідуальною консультацією.
