Поради

Як оформити спадщину після спливу строку для її прийняття?

Оформлення спадщини після пропуску строку її прийняття є можливим. Однак, потрібно дотриматись відповідних умов.

ЯКИЙ СТРОК ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ?

Відповідно до ст.1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

ЩО Є ЧАСОМ ВІДКРИТТЯ СПАДЩИНИ?

Відповідно до ч.2 ст.1220 Цивільного кодексу України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно зі ст.46 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Приклад із судової практики:

Одним із прикладів судової практики, можна навести рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 16 січня 2024 року у справі № 619/3595/23.

За обставинами справи, ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, в якій просила оголосити ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживав за адресою: АДРЕСА_1 померлим ІНФОРМАЦІЯ_2, під час виконання військового обов`язку по захисту Держави Україна.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 є матірю ОСОБА_5. Син заявниці є військовослужбовцем він був призваний до лав ЗСУ 08.12.2022, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 НГУ від 08.12.2022 №350. 25.01.2023 заявник отримала сповіщення з військової частини НОМЕР_2 про безвісти зниклого №47 солдата ОСОБА_5 , який зник безвісти 13.01.2023 на околиці м. Бахмут, Донецької області під час бойового зіткнення з підрозділами збройних сил російської федерації. 26.01.2023 заявник звернулася до ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення стосовно зникнення її сина. З матеріалів кримінального провадження №12023221230000261 заявник отримала копії документів, які свідчать, що її син ОСОБА_5 загинув у зв'язку з воєнними діями, про що свідчать матеріали службового розслідування. Заявник зазначає, що наявні підстави вважати загибель її сина, у зв`язку з воєнними діями у бою, 13.01.2023 року, захищаючи рідну Батьківщину від збройної агресії рф.

Також заявник вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її батько, ОСОБА_6 , який склав заповіт на її сина ОСОБА_7 що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 28 грудня 2021 та заповітом від 12 жовтня 2009 року. Однак, заявник не може оформити спадщину після свого сина, за відсутності свідоцтва про смерть, та зняти його з реєстрації у будинку.

Оголошення померлим ОСОБА_5 заявниці необхідно для оформлення спадщини, отримання  свідоцтва про смерть, та зняття його з реєстрації у будинку.

Як наслідок, позовну заяву ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4, Дергачівський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України задоволено.

Детальніше судове рішення за наступним посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/116407815 

ЯКІ НАСЛІДКИ ПРОПУЩЕННЯ СТРОКУ ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ?

Відповідно до ч.1 ст.1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (мається на увазі 6 місяців - авт.), не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ ПРОПУСТИЛИ СТРОК ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ?

Відповідно до ч.3 ст.1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тому, за допомогою адвоката Вам потрібно подати позовну заяву до суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Приклад із судової практики:

Одним із прикладів судової практики, можна навести рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 січня 2024 року у справі № 705/6116/23.

За обставинами справи, адвокат, який представляє інтереси ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який є дідом позивачки ОСОБА_1 . На час смерті діда вона проживала на території Республіки Польща, на територію України не поверталася тривалий час, оскільки у 2017 році народила дочку та здійснювала за нею догляд. На початку жовтня 2023 року позивачка повернулася до України та дізналася про те, що ще при житті її дід ОСОБА_4 склав заповіт, яким заповів їй житловий будинок та земельну ділянку, на якій він розташований, по АДРЕСА_1. Через свого представника позивачка звернулася до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, проте, Постановою приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Ящук Д.О. від 02.11.2023 їй було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини, тому у неї виникла необхідність у зверненні з даним позовом до суду.

Як наслідок, позов було задоволено та визначено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_5 , додатковий строк терміном в три місяці з дня вступу рішення в законну силу для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Детальніше судове рішення за наступним посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/116561788 

ЯКІ Є ПОВАЖНІ ПРИЧИНИ, ДЛЯ ПОНОВЛЕННЯ СТРОКУ ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ?

Як зазначив Верховний Суд у Постанові від 17 січня 2024 року у справі № 357/10080/22, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 

1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 

2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 

3) ці обставини визнані судом поважними.

Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі№ 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема:

1) тривала хвороба спадкоємців; 

2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 

3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 

4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 

5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо (див. постанови Верховного Суду від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21, від 08 червня 2023 року у справі № 585/2163/22, від 09 жовтня 2023 року у справі № 671/208/22).

Детальніше судове рішення за наступним посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/116487498 

ЧИ Є ПРОЖИВАННЯ ЗА КОРДОНОМ ПОВАЖНОЮ ПРИЧИНОЮ ПРОПУСКУ СТРОКУ ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ?

Як зазначається у позиції Верховного Суду, яка викладена у Постанові від 12 квітня 2021 року у справі № 589/1863/13, факт проживання позивача за кордоном сам по собі не свідчить про наявність об'єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебування позивача поза межами України не позбавляло його можливості подати заяву про прийняття спадщини поштою, як передбачено пунктом 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, чинної на час відкриття спадщини.

Крім того, відповідно до частини шостої статті 1 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII (із змінами) «Про нотаріат» вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на дипломатичні представництва України.

Згідно зі статтею 38 цього ж закону, на консульські установи України серед іншого також покладений обов'язок видавати свідоцтва про право на спадщину.

Доказів неможливості з'явитися до консульської установи або до дипломатичного представництва України за кордоном позивач не надав.

З огляду на це, безпідставними є доводи касаційної скарги про те, що проживання спадкоємця за межами України є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Детальніше судове рішення за наступним посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/96243588 

ЩО НЕ Є ПОВАЖНИМИ ПРИЧИНАМИ ПРОПУСКУ СТРОКУ ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ?

Як зазначається у позиції Верховного Суду, яка викладена у Постанові від 20 січня 2021 року у справі № 334/670/19, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як 

  • юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;
  • необізнаність особи про наявність спадкового майна; 
  • похилий вік; 
  • непрацездатність; 
  • невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину;
  • відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
  • несприятливі погодні умови тощо.

Детальніше судове рішення за наступним посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/94489878 

Якщо Вам потрібна аргументована юридична консультація щодо питання оформлення спадщини, прохання перейти за наступним посиланням.

Прохання також дивитись наступну статтю Заява про встановлення факту смерті військовослужбовця: судова практика

Image

Контакти:

Графік роботи:

Понеділок-Субота, з 9:00-20:00