За розкрадання будь-якого державного майна передбачена відповідальність, яка визначена статтею 191 Кримінального кодексу України. Додатково, може бути кваліфікація за іншими статтями цього ж Кодексу.

ЯКА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА СТАТТЕЮ 191 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ?

Відповідно до ст.191 Кримінального кодексу України, привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, -  карається штрафом від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем - карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, - караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Дії, передбачені частинами першою, другою, третьою або четвертою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою, - караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

ЩО ВХОДИТЬ ДО ЗЛОЧИНУ, ЯКИЙ ПОВ'ЯЗАНИЙ ІЗ РОЗКРАДАННЯ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА?

Згідно зі статтею 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.  

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 10 “Про судову практику у справах про злочини проти власності”, предметом злочинів проти власності є майно, яке має певну вартість і є чужим для винної особи: речі (рухомі й нерухомі), грошові кошти, цінні метали, цінні папери тощо, а також право на майно та дії майнового характеру, електрична та теплова енергія.

Способами вчинення даного кримінального правопорушення є чимало. Серед них, можна виділити наступні: 

-  порушення порядку преміювання за рахунок коштів Державного бюджету України (наприклад, порушення Наказу Мінсоцполітики від 13.06.2016 року № 646 “Про затвердження Типового положення про преміювання державних службовців органів державної влади, інших державних органів, їхніх апаратів (секретаріаті) ”та ін);

- порушення Порядку списання об'єктів Державної власності, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2007 р. № 1314;

- незаконне заволодіння бюджетними коштами чи майном, шляхом операцій із державними закупівлями (наприклад у порушення Закону України “Про публічні закупівлі”);

- вчинення різноманітних цивільно-правових угод, які пов'язані з державним майном (наприклад у порушення Закону України “Про оренду державного та комунального майна”);

- привласнення відповідного майна чи коштів, які не обліковуються та інші способи.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 10, у статті 191 Кримінального кодексу України передбачено відповідальність за три форми вчинення злочину – привласнення, розтрату або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Вони характеризуються умисним протиправним і безоплатним оберненням чужого майна на свою користь чи на користь іншої особи. 

Предметом привласнення та розтрати є лише те чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто таке майно, що знаходилося в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки використання або зберігання тощо. При привласненні ці повноваження використовуються для обернення винною особою майна на свою користь, а при розтраті – на користь інших осіб, зокрема це може бути відчуження майна іншим особам для споживання, як подарунок чи товар, в обмін на інше майно тощо.

Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем полягає в незаконному оберненні чужого майна на свою користь або на користь інших осіб з використанням службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби.

Суб'єктом привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем (частина друга статті 191 Кримінального кодексу України) може бути лише службова особа. Вирішуючи питання, чи є та або інша особа службовою, належить керуватися правилами, викладеними в пунктах 1 і 2 примітки до статті 364 Кримінального кодексу України.

Особливо актуальним є порушення Порядку списання об'єктів Державної власності, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2007 р. № 1314. 

Наприклад, вироком Ужгородського міськрайонного суду від 01.06.2012 року у справі № 712/5285/12, особу було визнано винним у вчиненні злочину у тому числі, за статтею 191 Кримінального кодексу України, за те, що ОСОБА_4 будучи директором ДП радгосп-заводу «Великолазівський», особою яка здійснює організаційно-розпорядчі та адміністративно - господарські функції, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, в квітні 2009 року, умисно, шляхом зловживання довірою потерпілої ОСОБА_1, заволодів належними останній грошовими коштами в сумі 35 000 грн., запевнивши останню про те, що зазначені кошти необхідні для діяльності підприємства та з метою приховування свого злочинного наміру, передав потерпілій, раніше виготовлені за його вказівкою бухгалтером підприємства, квитанції про внесення грошових коштів в касу радгосп-заводу, однак зазначені кошти в касу ОСОБА_4 внесені не були, а були використані на власні потреби, чим спричинив потерпілій шкоди на вищевказану суму.

ОСОБА_4, будучи директором ДП радгосп заводу «Великолазівський», особою яка здійснює організаційно-розпорядчі та адміністративно - господарські функції, в період 2009-2010 років, в порушення вимог п.п. 5,6 Постанови КМУ № 1314 від 08.11.2007 року «Про затвердження Порядку списання об'єктів державної власності», п.п.6,10,13 «Порядку відчуження об'єктів державної власності» затвердженого Постановою КМУ № 830 від 06.06.2007 року, перевищуючи надані йому службові повноваження, списав та реалізував, без згоди із суб'єктом управління та без погодження з територіальним управлінням фонду державного майна, майно вказаного вище підприємства, а саме: установки «Шаранського»вартістю 12368 грн., мірник на 75 дал вартістю 10866 грн., сепаратор вартістю 15630 грн., прес плодовий вартістю 17628 грн., автокран ЗІЛ 133 Г-1 вартістю 17036 грн. та цистерну первісною вартістю 3000 грн., чим спричинив ДП радгосп-заводу «Великолазівський» матеріальної шкоди на загальну суму 76 528 грн.

Крім того, ОСОБА_4, будучи директором ДП радгосп заводу «Великолазівський», в період 2010-2011 років, умисно, повторно, вчинив розтрату майна ДП радгосп заводу «Великолазівський»у вигляді двадцяти однієї металевої цистерни, які перебували у його віданні, чим спричинив ДП радгосп-заводу «Великолазівський» матеріальної шкоди на загальну суму 89 325,03 грн.

Застереження: Інформація подана у даному матеріалі є ознайомчою та загальною. Для більш детальних відомостей, які стосуються Вашої ситуації, слід звернутися за індивідуальною консультацією.